Нещодавно Верховна Рада України прийняла закон про нестандартні форми зайнятості, тобто фриланс. Документ було внесено на розгляд ще до карантину, спричиненого коронавірусом, тобто декілька років тому. Він містить особливу форму трудового договору, який працівник підписує з роботодавцем – угода з нефіксованим робочим часом.
ПРАВА РОБІТНИКА
У документі прописано умови праці. Час виконання робіт не названо, але працювати фрилансер може не більш як 40 годин або 6 днів на тиждень. До того ж під час укладання договору роботодавець із працівником повинні визначити дні та години, коли останній виконуватиме роботу. Давати йому завдання в неробочий день або години – заборонено.
«Фрилансер має працювати не менш ніж 32 години на місяць. Якщо роботодавець не може забезпечити його роботою на такий обсяг часу, він все одно повинен заплатити йому як за відпрацьовані 32 години, навіть якщо той на виконання роботи витратив усього 5 годин на місяць. Оплата розраховується з огляду на середню оплату праці профільної спеціальності у тій чи іншій галузі за годину», – розповіла спеціаліст системи безоплатної правової допомоги Дніпровського міського центру Анастасія Юхименко.
Вона також зазначила, що роботодавець повинен завчасно попередити фрилансера, коли саме йому буде надана робота і коли її потрібно виконати. Про це також зазначається у договорі.
«Фрилансер може підписувати необмежену кількість договорів із різними роботодавцями. Якщо людина пропрацювала рік, то вона може попросити начальника про оформлення строкового або безстрокового договору про працю. У роботодавця є 15 діб, аби дати відповідь. У разі відмови повторити своє прохання працівник може через 90 днів», – пояснила Анастасія Юхименко.
ПЕВНІ ОБМЕЖЕННЯ
Щодо прав роботодавця, то він може самостійно визначати, коли залучати фрилансера до виконання робіт, а коли – ні.
У договорі прописується строк повідомлення про обсяг та дату виконання запланованої роботи. Якщо визначено дні, коли робітник має працювати, наприклад, понеділок та середа, а він у цей час відмовляється – то стосовно нього може бути застосована дисциплінарна відповідальність», – сказала Анастасія Юхименко.
Вона зазначила, що для роботодавця існують певні обмеження. Зокрема, у нього на фірмі не можуть працювати лише фрилансери. Їхня кількість серед співробітників може складати не більше 10% від кількості людей, що тут працюють. Тобто, якщо влаштовано 10 осіб, то можна підписати лише один договір із фрилансером, а якщо 100 – то таких працівників може бути 10. За наявності такої угоди робітник має такі ж права й обов’язки, як і людина, яка щодня ходить на роботу.
«Зараз усі громадяни, які працюють як фрилансери, або перебувають у «тіні», або підписують цивільно-правові угоди про виконання робіт. Легалізація допоможе вивести у правове поле працівників, які не сплачують податки і які не дотримуються норм трудового законодавства. Також передбачено, що в разі укладання такого договору на робітника поширюються всі діючі норми закону про працю. Тобто, він має офіційну відпустку та оплачуваний лікарняний», – розповіла Анастасія Юхименко.
ТАМАРА БЄЛКІНА
фото із відкритих джерел