Американська психологічна асоціація виділяє понад сто різних фобій, а за даними соціальних досліджень, більш як 60% чоловіків і більш як 50% жінок мають певні страхи. Однак у тому, що для них це проблема і жити з нею складно – готові зізнатися лише близько 30% страждаючих.
ДУШЕВНІ МУКИ
Фобія – це ірраціональний страх. Він може виникнути після перенесеної психологічної травми. Фобію та страх легко переплутати, але це зовсім різні речі. «Страх – це базова емоція, яка є в маленьких дітей, дорослих, літніх людей і навіть тварин. Відчувати його – нормально, для мозку це сигнал, що десь є небезпека і треба щось робити, щоб себе уберегти. Фобія – це теж страх, але виникає тоді, коли немає небезпеки», – говорить психолог Анна Збаранська. За її словами, фобії заважають людині жити. Спочатку страждаючий на цю «недугу» боїться якоїсь ситуації, а потім переживає, що знову може почати відчувати страх. Душевні муки настільки болючі, що можуть навіть блокувати певні фізичні дії і не дають жити.
«Тому люди починають уникати ситуацій, де можуть знову відчути страх. Наприклад, не ходять у темряві, бо бояться її, не виходять із дому, бо їм здається, що оточуючі можуть завдати шкоди чи за дверима квартири з ними щось трапиться», – говорить Ганна Збаранська.
Серед найпоширеніших фобій виділяється агорафобія – страх відкритих просторів. «Якщо людина має хронічне захворювання, вона може почати переживати, що якщо кудись піде, то там не буде кому допомогти, тому вважає краще залишатися вдома», – зазначила Анна Збаранська.
На другому місці – клаустрофобія. Людина боїться залишатися в закритих приміщеннях, навіть у ліфті їй важко перебувати. Наступна – танатофобія – страх смерті, соціофобія – страх публічної ганьби або засудження.
«При цьому людині може бути соромно за якісь природні прояви, які можуть трапитись у людному місці, вона вважає себе незграбною, думає, що нікому не подобається», – зауважує Анна Збаранська.
ПЕРЕЖИТА ТРАВМА
Одним із психологічних чинників появи фобій у дорослому житті можуть бути дитячі травми. «Якщо малечу в дитинстві вкусила собака, то логічно, що вона може боятися собак. Коли чадо закривали у темній тісній кімнаті – у дорослому віці може з’явитися клаустрофобія», – пояснила Анна Збаранська.
Але фобії можуть виникнути і в старшому віці, внаслідок психологічної травми або сильних переживань. Щоб цього не сталося, дорослій людині потрібно звільнити енергію після отриманої травми. Неприємну ситуацію слід обговорити – це може бути близька людина чи психолог. Якщо цього не зробити, то фобія може виникнути просто так, як випускний клапан.
«Коли травма не знаходить виходу, людина з пережитими почуттями нічого не робить, то фобія може виникнути просто на порожньому місці, і необов’язково вона буде «профільною» стосовно отриманої травми. Тобто особа пережила стрес через одне, а боятиметься зовсім іншого», – говорить Анна Збаранська.
«ВИХОДИТИ» ПОСТУПОВО
Крім дитячих вражень та психологічних травм, на виникнення фобії може вплинути наше соціальне життя, те, що ми бачимо і чуємо щодня. «Люди часто бояться того ж, що й інші. І це нормально. Але наскільки раціональним буде такий страх – питання», – каже Анна Збаранська. Хтось намагається подолати свій страх, що називається клин клином, але може зробити лише гірше. Робити це потрібно поступово.
«Наприклад, якщо людина боїться висоти, то не потрібно їй відразу стрибати з парашутом, щоб побороти фобію. Для початку підійде перегляд фото, де зображена висота. Поступово звикнувши, можна спробувати дивитись на неї уже здалеку, піднятися на кілька поверхів і подивитись униз. Різке «висмикування» людини з її страху, звичного середовища та стабільного стану може призвести до панічної атаки. Це не зашкодить здоров’ю, але є додатковим стресом», – говорить психолог.
Вона рекомендує позбавлятися фобій поступово, з підтримкою рідних тощо. Це має бути людина, яка зможе витримати усі переживання того, хто страждає на якусь фобію – близький, друг або психолог.
ТАМАРА БЄЛКІНА
фото із відкритих джерел