У Павлограді відбулася велелюдна презентація нової книги директора Народного музею історії та трудової слави ДТЕК Павлоградвугілля Віктора Пільгуя «Західний Донбас».
Нариси з історії розробки вугільного родовища». В ній взяли участь керівники вуглевидобувного підприємства, шахтарських профспілок, місцевої влади, гірники-ветерани, а також представники преси. Учасники зустрічі зазначали велике значення роботи, якою займається автор книги, для вивчення історії найрозвинутішого вуглевидобувного регіону України – Західного Донбасу.
Під час виступів гості говорили, що поява цієї книги важлива подія у культурному житті Павлограда. В ній автор, як і в своїх попередніх роботах, досліджує розвиток вуглевидобування на сході Дніпропетровської області та пов’язаного з ним економічного, соціального і культурного розвитку колись переважно аграрного, а згодом одного з найрозвинутіших індустріальних регіонів Придніпров’я.
Але це видання має і деяку особливість: в ній історія краю викладена через біографії людей, які її творили: Петра Маросіна, Євгена Пономарьова, Анатолія Шмиголя, Геннадія Гаркуші та багатьох інших – генеральних директорів Павлоградвугілля, керівників комбінату «Дніпрошахтобуд», директорів шахт, начальників змін, дільниць, рядових гірників. Це навіть не десятки, а сотні імен! І завдяки цій книзі вони вже не зникнуть у небутті.
Віктор Пільгуй, директор Народного музею історії та трудової слави ДТЕК Павлоградвугілля: «У цій книзі згадано дуже багато людей, дотичних до розвитку нашого шахтарського краю. На жаль, прийде той час, коли серед живих не залишиться жодного з ветеранів, які стояли біля витоків вуглевидобутку в Західному Донбасі. І моя нова книга покликана на те, щоб їхні імена залишилися у людській пам’яті надовго. Адже історія рідного краю завжди цікавитиме людей. І я радий своєю працею прислужитися тому, аби люди мали не спотворене уявлення про ті часи, які описую».
Автор видання не уникає складного соціально-політичного тла, на якому розгорталися події 60-80-х років у Західному Донбасі (брежнівський застій, горбачовська Перебудова тощо). І розповідає про те, як шахтарі регіону, незважаючи на економічні негаразди, спромоглися зберегти свої підприємства і продовжувати видобуток вугілля.
Книга цінна не лише результатами дослідницької роботи Віктора Пільгуя, але й тим, що її писав свідок. Ба більше – учасник тих подій. Переважну більшість людей, про яких згадує, автор знав особисто і працював разом з ними.
Сергій Воронін, генеральний директор ДТЕК Павлогравугілля: «Це справжній літопис з якого прийдешні покоління зможуть дізнатися, як у регіоні, де не мали уявлення, що таке шахта, праця гірників, народилося найсучасніше і найпотужніше в України вуглевидобувне об’єднання. Ця книга розповідає не стільки про підприємства Західного Донбасу, скільки про людей, які їх створювали і зробили кращими у нашій державі, а разом з ними побудували серед полів прекрасне місто Першотравенськ, розбудували інші міста регіону, дороги та іншу інфраструктуру. Написано про те, як ці люди вирішували ті чи інші питання, які поставали перед ними. Започаткували високу культуру виробництва, трудові традиції…»
Адже майже все трудове життя Віктора Івановича пов’язане з шахтами регіону. Він починав машиністом електровоза на шахті «Тернівська», механіком на дільницях, а завершив свою професійну кар’єру заступником генерального директора Павлоградвугілля. Тому знає не лише зовнішні прояви тих чи інших процесів, але й внутрішні важелі, які на них впливали.
Незважаючи на специфічну тематику, книга має бути цікавою широкому колу читачів. В ній пересічні мешканці регіону зможуть прочитати про історію свого краю, про своїх рідних і знайомих, шахтарі-ветерани – про події їхньої молодості, а історики й краєзнавці отримали цікавий матеріал про події недавньої минувшини.
Ігор Войцеховський