«Мовчун» — так називають у підрозділі бійця, який не любить багато говорити. Він у війську з жовтня 2024 року. Мобілізований у рідному Дніпрі, після навчального підрозділу одразу потрапив до 108-ї окремої бригади тероборони, де служить уже сім місяців.
«Прийняли як свого»
Чоловік щиро розповідає, що в батальйоні «Степових хижаків» його зустріли по-товариськи. Тут служить чимало земляків — хлопців з Дніпра, Синельникового та інших населених пунктів Дніпропетровщини.
«Раніш чув від багатьох, що, мовляв, готуйся: будеш купувати каску, бронежилет, берці», — згадує «Мовчун». — «Однак мене тут усім забезпечили. Видали повний комплект захисту та військової форми. Нічого докуповувати чи шукати не довелось. Поставили на продовольче забезпечення. Харчування — нормальне».
Як піхотинець, він пройшов додаткове навчання у своєму батальйоні. Програма підготовки включала обов’язкові дисципліни: тактичну медицину, знання ворожих мін, тактику та вогневу підготовку.
«Я на фронті близько семи місяців, однак влився у колектив та почуваюся впевнено», — розказує дніпровець. — «Більш досвідчені побратими завжди підкажуть, навчать, застережуть. Та й на “бойові” ми, новобранці, ніколи не виходимо без старших, яким довелося пройти через “крим і рим”».
Чотири полонені росіяни і орден «За мужність»
Нещодавно дніпрянин разом з двома товаришами був нагороджений високою державною відзнакою — орденом «За мужність». Воїн неквапно розповідає про бойовий вихід, під час якого вони взяли у полон чотирьох російських окупантів.
«Близько десятої вечора ми з товаришами тільки зайшли на позицію, ротувавши попередню зміну. Пройшло зовсім обмаль часу, як я почув голоси», — каже «Мовчун». — «Говорили російською, доволі голосно. Перейшовши до спостережного пункту на краю посадки, побачив, що вздовж неї рухалась група російських солдатів».
Старший групи українських захисників з позивним «Сєвєр» скомандував взяти «гостей» на приціл.
«Московити, вочевидь, вчергове заблудились, бо ще запитали у мене: “Какой ето полк?”», — продовжує дніпрянин. — «А коли ми їх взяли на мушку, лише здивовано видавили “Чьо?”».
Українські воїни примусили росіян скласти зброю, що ті слухняно й виконали. Як згодом з’ясувалося, ця четвірка горе-воїнів пішла шукати чого попоїсти, але не встигла оговтатись, як опинилася на допиті. Від такого повороту подій у них відняло мову, адже до останнього сподівались, що вийшли на своїх.
«Близько пів першої ночі приїхали хлопці з нашої роти та забрали їх», — закінчує історію «Мовчун». — «Потім, через днів десять, як по ту лінію фронту зрозуміли, що їхніх взяли у полон, почали насипали по нашій позиції з мінометів, арти, “Градів”… Через дві доби ми благополучно змінились».
Повсякденні небезпеки війни
На жаль, під час бойового завдання один з українських воїнів наступив на російську міну «листок», які окупанти розсипають по українських позиціях з дронів та спецустановок. Довелось евакуйовувати побратима. Попри те, що потрапили під мінометний обстріл, всі благополучно добрались до транспорту.
«Мовчун» розповів, що нещодавно побував у відпустці, чим дуже потішив матір, яка довго не бачила сина. Однак і вдома відійти від війни не вдалося. Дніпро — також під обстрілами… Окупанти влучили вночі у ресторан неподалік домівки воїна.
«Мир має бути на наших умовах!»
Дніпрянин «Мовчун», який ще нещодавно працював на заводі, розмірковує про те, що внутрішньо був готовий до мобілізації, морально налаштовував себе на те, що воюватиме, та мріє про закінчення війни.
«Однак мир має бути обов’язково на наших умовах!» — ставить жирну крапку воїн.
Підтримуйте захисників України вподобайками та приєднуйтеся до лав 108-ї бригади ТрО!
Телефон рекрутингового центру: 0 800 337 803
Вакансії у бригаді дивіться на сайті: 108obrtro.lobbyx.army
Служи зі своїми!
108 бригада тероборони, Днепр сейчас, Дніпро, Мовчун, Підгородне, Украина сегодня, батальйон Степових хижаків, бойовий вихід, війна в Україні, захисники України, мобилизация, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, орден «За мужність», полонені росіяни, українські військові