Підписання міждержавних документів рідко викликає стільки розмов серед пересічних українців, як це сталося з новою українсько-американською угодою щодо стратегічних корисних копалин. Хтось бачить у ній історичну можливість для розвитку промисловості та економіки. Інші – потенційну небезпеку для довкілля та здоров’я людей.
Особливо ця тема непокоїть жителів Дніпропетровської та сусідньої Кіровоградської областей – регіонів із потужною історією видобутку корисних копалин, але водночас і з серйозними екологічними проблемами.
Що саме передбачає угода? Чому ці території можуть опинитися у центрі уваги інвесторів? Та що про це думають самі мешканці, фахівці й екологи? Журналісти зібрали всі думки та проаналізували ситуацію.
Ресурси майбутнього
Корисні копалини, які відіграють ключову роль у забезпеченні обороноздатності, енергетичної безпеки та економічного розвитку, у світі називають стратегічними. Це, зокрема, літій, кобальт, графіт, нікель, рідкоземельні метали, титанові й уранові руди.
В останні роки глобальний попит на ці ресурси стрімко зріс. Передусім через розвиток “зеленої” енергетики, електромобілів, військових технологій тощо.
30 квітня у Вашингтоні Україна та США уклали домовленість, яка вже отримала неофіційну назву «мінеральна угода». Йдеться про створення спільного інвестиційного фонду, що фінансуватиме відновлення української економіки за рахунок прибутків від видобутку корисних копалин, а також внесків американської сторони.
Угода між Україною та США щодо співпраці у сфері видобутку корисних копалин – це «виклик часу» і необхідний крок для майбутнього країни.
«Ми бачимо, що у часи Великої війни нам дуже не вистачає потужної допомоги з боку Штатів. І для того, щоб вона була, ми маємо стати реальними союзниками – довести, що ми гідні,” – вважає народний депутат України Дмитро Чорний.
Угода передбачає створення інвестиційного фонду для розробки нових родовищ. Це не стосується вже діючих шахт, а лише майбутніх – після проведення геологорозвідки.
«Ця угода – рамкова. Вона стосується лише нових ліцензій на видобуток мінералів і нових родовищ. Україна інвестує 50% із держбюджету в цей фонд, Сполучені Штати – або грошима, або засобами ППО, або безпосередньо інвестиціями. Вона не принесе результатів сьогодні чи завтра. Можливо, йдеться навіть про десятирічну перспективу», – зазначає депутат.
Незважаючи на секретність багатьох геологічних даних у минулому, процес запущено. Роботи точно вестимуться – хоч і не так швидко, як хотілося б.
«Донедавна уся інформація про запаси корисних копалин була засекречена. Тому сьогодні ніхто не скаже, де і що саме буде будуватися. Але можна впевнено ствердити: ці роботи точно вестимуться. Україна залишає за собою повний контроль над надрами – саме наша країна вирішуватиме, де саме відбуватиметься розробка», – наголошує народний депутат Дмитро Чорний.
Чому ця тема важлива для нашого регіону
Чому саме Дніпропетровська та Кіровоградська області опинилися у фокусі інвестиційної угоди між Україною та США? За словами кандидата геологічних наук та головного геолога ТОВ «Восток-Руда» Віктора Яковлєва, відповідь проста – це найбагатші регіони України за запасами корисних копалин.
«Дніпропетровщина й Кіровоградщина – регіони №1 в Україні щодо запасів корисних копалин. Тут розташовані Криворізький залізорудний басейн, уранові та літієві родовища, Петрівський і Артемівський кар’єри. Саме ці землі найперспективніші для видобутку стратегічної сировини», – пояснює геолог.
У регіоні є родовища урану, заліза, літію, а також рідкоземельні елементи – ванадій, скандій, ітрій та фосфор. Частина з них залягає саме під Жовтими Водами. Ці ресурси критично важливі для майбутнього енергетики, оборони та високих технологій.
Проте упродовж тривалих років ці багатства залишалися недоторканими. За словами Віктора Яковлєва, причина – складність видобутку та висока собівартість.
«Ціни на продукцію змінюються постійно. Наприклад, залізо ми колись продавали по 105 дол. за тонну, потім ціна впала до 55 дол. – і ми стали нерентабельними. Сьогодні залізо вартує 600 дол., але собівартість у Кривому Розі понад 1000 дол. за тонну. Те ж саме з рідкоземельними – їхня обробка потребує надскладних і дорогих технологій, якими володіють лише США і Японія», – каже геолог.
Саме тому інтерес міжнародних партнерів зараз – це реальний шанс для регіону.
Люди часто бояться: ось зараз приїдуть, усе вириють і залишать за собою пустку. Але, за словами головного геолога Віктора Яковлєва, видобуток не починається без чітко прописаного проєкту. У ньому обов’язково є заключний розділ про рекультивацію – повернення території до придатного для життя стану.
Економічний шанс чи екологічна загроза?
Попри економічні перспективи, експерти не приховують занепокоєння: будь-які роботи з видобутку ресурсів завжди мають ризики для довкілля.
Земля, вода, повітря – це те, що першим може постраждати від неконтрольованого або необдуманого втручання людини.
“Передусім потрібно розуміти, які саме копалини планують видобувати, у яких масштабах та яким методом, – пояснює екологиня Олена Сидоренко. – Але варто пам’ятати, що будь-який процес видобутку впливає на довкілля: це забруднення ґрунтів, вод, руйнування ландшафтів, поява пустот і проваль. Видобуток таких копалин, як-от: вугілля, фосфати, літій, руда, уран – це завжди додаткові ризики для природи й людей.
Проблема не лише у видобутку як такому, а в тому, що з часом суспільство перестає помічати наслідки – саме на це звертає увагу еколог Сергій Вознюк. Він наголошує: в Україні багато прикладів, коли шкода від видобування залишилася «поза кадром» і ставала буденністю.
На підтвердження цього він наводить низку прикладів:
- бурштин на Поліссі – незаконний видобуток знищив ліси, перетворивши їх на «місяцеподібні пейзажі»;
- Карпати – вирубка лісів і видобуток піску розірвали русла річок, спричинили зсуви;
- уранові шахти Кіровоградщини – джерело тривалого радіаційного навантаження, яке вважається «нормованим», але небезпека нікуди не зникла.
Особливо чутливими, за його словами, є водні ресурси, які під час видобутку можуть бути безповоротно зіпсовані: «Техніка, хімікати, кислотні відходи – усе це потрапляє у ґрунт і воду. У Дніпропетровській області це може зачепити водоносні горизонти, які живлять села і навіть частину великих міст. Це стратегічна небезпека».
Вознюк наголошує: громадський контроль і незалежний моніторинг мають бути обов’язковими: «Коли до процесу долучаються США чи ЄС – це шанс зробити все правильно. Але лише за умов прозорості, незалежних перевірок і участі громад. Бо технології є – питання в тому, чи буде воля їх застосувати».
“Ми хочемо працювати за правилами”: що кажуть люди
Коли говоримо про перспективи розвитку видобувної промисловості, важливо чути й тих, хто вже багато років щодня працює «в полі». Один із таких – Володимир Зінченко, дільничний маркшейдер на кар’єрі у Кіровоградській області.
«Ходять чутки, що відкриватимуться нові підприємства. На мою думку, це добре – бо з’являться нові робочі місця. Там, де буде видобуток, ці містечка, села чи міста розвиватимуться, бо люди матимуть роботу. Я читав, що створюється фонд 50 на 50. Але якщо це буде лише на папері – то, можливо, нічого і не зміниться», – говорить маркшейдер.
Тема перспективного видобутку корисних копалин активно обговорюється серед жителів Дніпропетровщини.
“Так, я чула інформацію про цю угоду з місцевих ЗМІ, – говорить мешканка Жовтих Вод Вікторія Заславська. – Ставлюся до цього з великим інтересом. Якщо чесно, для нашого міста це корисно – у нас мало робочих місць, а такий проєкт може допомогти сотням людей вийти на роботу.”
Угода між Україною та США щодо стратегічних копалин – це крок, що має стратегічний потенціал для економіки держави. Водночас це лише початок тривалого процесу, що містить геологічну розвідку, ухвалення рішень на державному та місцевому рівнях, залучення експертів, екологів, громад тощо.
І хоч угода щодо корисних копалин уже підписана, проте її результати можна буде побачити лише після завершення війни.
Тетяна Потоцька,
фото авторки та з відкритих джерел
Віктор Яковлєв, Дмитро Чорний, Днепр сейчас, Дніпропетровська область, Жовті Води, Кіровоградська область, Олена Сидоренко, Підгородне, Підгороднє, США, Сергій Вознюк, Украина сегодня, Україна, видобуток, довкілля, екологія, літій, мінеральна угода, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, рекультивація, стратегічні корисні копалини, уран, экономика, інвестиційний фонд