Собака – це друг, а не охоронець”: історія Вікторії Афонасенко та її Аліси

Собака – це друг, а не охоронець”: історія Вікторії Афонасенко та її Аліси

23 Липня 2025 Новини, Суспільство

Після 24 лютого 2022 року Вікторія Афонасенко стала зооволонтеркою. Багато вільного часу вона приділяє тому, щоб безхатні песики й котики знайшли свій дім – разом із помічницею Діаною веде Instagram-сторінку, де пише про потреби тварин та збирає кошти на їхнє утримання і лікування, публікують “Вісті Придніпровʼя”.

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Дівчина й сама прихистила колись безхатню собачку Алісу. Зоозахисниця розповіла читачам “Вістей Придніпров’я”, чому взяти тварину із перетримки – хороша ідея.

Вікторія Афонасенко – зооволонтерка, популяризує та сприяє стерилізації безхатніх тварин, допомагає покращувати умови їх утримання , які чекають свої родини на тимчасовій перетримці. На початку війни вона заснувала сторінку в Instagram, щоб якомога більше людей дізналися про життя та потреби безхатченків. Згодом дівчина й сама прихистила собачку і назвала її Алісою.

Благодійні справи

За даними зоозахисної організації Save Pets of Ukraine, через повномасштабне вторгнення росії на територію України кількість тварин у притулках зросла на 20-30%, у зооволонтерів із прифронтових областей – на 60%, а у притулках біля фронту – вдвічі. Багато українців, які змушені були евакуюватись, залишали хатніх улюбленців напризволяще. В Жовтих Водах вимушено без догляду залишаються тварини, чиї господарі пішли до війська.

Із 2021 року у Жовтих Водах працює громадська організація “Місто щасливих тварин”, яка займається захистом та тимчасово опікується тваринами після операцій та стерилізації. Насправді, багато хто із безпритульних живе там постійно. Волонтери перетримки заохочують небайдужих містян долучатися до благодійних справ, адже кількість тварин збільшується.

Добровільна діяльність

Волонтерська діяльність Вікторії Афонасенко почалася під час повномасштабного вторгнення рф.

“Усі прагнули допомагати: вимушеним переселенцям, дітям, військовим чи тваринам. Тоді я побачила допис про перетримку і відтоді допомагаю збирати гроші на годування, стерилізацію та вилов безхатніх собачок”, – зазначає зоозахисниця.

На цьому дівчина не зупинилася і вирішили прихистити й сама одного із песиків, якого намагалася прилаштувати в добрі руки.

“Нещодавно знайшла архівне відео з Алісою, де я закликала людей забрати її в родину і була впевнена, що така чуйна собака обов’язково знайде господаря,- розповідає пані Вікторія. – І я геть не могла уявити, що Аліса залишиться у мене”.
До тих пір, поки песик знайде собі господаря, волонтерка вирішила облаштувати будку на подвір’ї багатоповерхівки та стерилізувати його. Стерилізація, наголошує Вікторія Афонасенко, – це важливий складник у догляді за твариною. Адже в іншому випадку собака щороку приводитиме нове потомство.

Цієї думки дотримується і мешканець Дніпра Сергій Воронський: «Я давно стежу за волонтерськими сторінками у соцмережах і бачу, як багато добрих справ робиться без розголосу. Завжди перераховую кілька гривень на стерилізацію, бо це найкраща профілактика страждань для тварин. Дуже поважаю людей, які беруть на себе відповідальність за життя тих, кого приручили».

Аліса зачарувала дівчину

За словами пані Вікторії, Аліса настільки полонила її серце, що згодом вона не втрималася і забрала її до себе додому. Жінку не злякало навіть те, що для цього їй довелося кардинально змінити свій побут – купити квартиру, де вона могла б жити з Алісою.

“Ми жили з батьками і вже мали собаку, яку я теж забрала з вулиці. Тож дві немаленькі тварини потребують багато простору, та й обтяжувати батьків не хотілося. Довелося купити квартиру і переїхати”, – пояснює дівчина.
У квартирі Аліса стала проживати у віці трьох-чотирьох років. Отже, проблем, які, ймовірно, могли б виникнути через це – безліч: невміння ходити із повідком, не привчена до туалету тощо. Але власниця каже, що в них усе склалося якнайкраще і жодних труднощів не виникало.
“Насправді, бувають випадки, коли люди беруть собак із перетримки і повертають через деякий час. Іноді навіть і через рік, – зітхає волонтерка. – Причина – занадто добра тварина. Люди ніяк не збагнуть, що у XXI столітті собака – це друг, а не охоронець”.

Вікторія наголошує, що будь-яка тварина – чи то куплена, чи з перетримки, потребує уваги, турботи і любові. Песика потрібно вигулювати двічі-тричі на день, – слід це розуміти, коли вирішите завести чотирилапого товариша. Тому коли Аліса відчула піклування, із відлюдькуватої голодної собаки вона перетворилася на комунікабельну та чуйну товаришку.
“Вона ходить зі мною до магазину, салону краси, кафе та їздить усюди в авто, – розповідає Вікторія. – Після перемоги я мрію з нею відправитися у подорож Європою”.

Підтримка безхатніх тварин

Вікторія Афонасенко наголошує: обираючи тварину з перетримки, господарі мають низку переваг.
“У нас завжди є цуцики, які вакциновані та стерилізовані. Просто чекають на свою людину. Вони вже соціалізовані”, – розповідає волонтерка. За її словами, новому господарю не доведеться перейматися через карантин та інші труднощі, які можуть виникати на початку шляху.
Також новий власник може отримати консультацію по догляду за твариною від волонтерів громадської організації “Місто щасливих тварин”. Вони нагадають про графік вакцинації, коли та як правильно обробити тварину від кліщів та паразитів.
На перетримці можна взяти не тільки собаку, а й кота. Статистика засвідчує, що котики швидше знаходять господарів, ніж собаки. Зараз тут проживає котик, якому терміново потрібен дім. Він має одне око та нещодавно переніс операцію, тож у нього ослаблений імунітет і потребує догляду. Вікторія додає, що іноді на перетримці з’являються хворі тварини, які можуть заразити інших, і це може мати неприємні наслідки для прооперованого котика.

Зооволонтерка з Жовтих Вод рятує безхатніх тварин

“Я з іншими волонтерами докладаємо максимум зусиль для того, щоб допомагати безхатнім тваринам ”, – каже Вікторія Афанасенко. Є кілька простих порад, скориставшись якими, кожен може поліпшити життя безхатніх тварин. Дівчина рекомендує:
– носити із собою корм;
– облаштувати місця для водопою поблизу дому та місця роботи;
– брати безхатніх тварин у родини;
– стерилізувати власних та безхатніх тварин, що мешкають поблизу вас.

Ініціатива підтримки безхатніх тварин знаходить відгук серед українців. Так, мешканка міста Самар Юлія Близнюк поділилася власною історією:
«Ми із донькою вже тричі підгодовували бездомну кицьку біля школи, а потім вирішили забрати її додому. Не могли залишити її на холоді. Зараз це повноцінний член родини. Думаю, кожен може зробити щось добре – хоча б поставити мисочку з водою біля під’їзду», – поділилася власною історією мешканка міста Самар Юлія Близнюк.

Підтримує ініціативу і мешканка Підгородного Анастасія Алексова: «У нашому місті теж є тварини, які потребують тепла і турботи. Я підтримую людей, які не бояться брати відповідальність. Бо навіть маленький приклад – коли хтось із сусідів прихистив кота – може надихнути інших зробити так само».

Аліса до та після того, як знайшла дім

Волонтери громадської організації нагадують підписникам, наскільки важливо дбати про безхатніх тварин.

Вікторія Афанасенко зауважує, що ключову роль нині у розв’язанні проблем, пов’язаних із безхатніми тваринами, відіграють саме волонтери і закликає робити посильний внесок, аби співіснування чотирилапих та жовтоводців було більш комфортним.

Ксенія Мініна,

фото автора та з архіву Вікторії Афонасенко

Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund за підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!
Прокрутка до верху