Капітан медичної служби з позивним “Богарт” вже 2,5 роки служить у 108-й окремій Кодацькій бригаді. Колишній лікар-отоларинголог із Житомира розповів про найскладніші операції під обстрілами, еволюцію війни та про те, чому цивільним лікарям варто бути готовими стати на захист країни.
Від цивільного життя до передової: як почалася служба
Микола, який на фронті відомий як “Богарт”, до війни більше 10 років працював лікарем-отоларингологом у Житомирській обласній лікарні. До останнього не вірив, що почнеться повномасштабне вторгнення. Коли почалися масовані обстріли, він вивіз дружину та сина Назара до Німеччини.
“Це трапилось взимку. Прийшов додому з роботи, дивлюся — повістка. Я її взяв і пішов в ТЦК”, — згадує медик. — “Як зараз розумію, я просто чекав, а це стало поштовхом”.
Завдяки військовій кафедрі за плечима (звання молодшого лейтенанта медичної служби запасу) Миколу направили на навчання до військово-медичної академії. Після півторамісячних курсів він потрапив у 203-й батальйон 108-ї окремої бригади ТрО.
Нині “Богарт” виконує обов’язки начальника лікувального відділення медичної роти бригади. З родиною бачиться раз на рік під час відпустки, але намагається регулярно спілкуватися з сином по телефону.
Перша евакуація: коли реальність перевершує уяву
6 травня 2023 року Микола прибув на посаду лікаря медичного пункту на Запорізькому напрямку. Вже 8 травня відбулася його перша медична евакуація — випробування, яке запам’яталося назавжди.
“Перші враження запам’ятовуються найкраще: не розумієш, куди ти їдеш, як та що відбувається. Водій кермує, а за вікном машини сутеніє”, — розповідає лікар.
Тоді сталося пряме влучання в бліндаж: один воїн загинув, інший отримав важке поранення кінцівки, ще четверо — контузії. Саме під час цього виїзду Микола вперше побачив, що таке контузія, зруйновані села-привиди та відчув різницю між “паралельними світами”.
“Десь через місяць виїхав у місто — була евакуація соматичного хворого. Там всюди люди в цивільному одягу, цивілізація… Тоді я дуже чітко побачив, що таке паралельні світи, які розділяють буквально декілька десятків кілометрів”, — каже “Богарт”.
Швидке зростання: від лікаря до начмеда за два місяці
Микола став начальником медичної служби батальйону надзвичайно швидко: прийшов у травні, а в липні вже отримав офіційне призначення. Тривалий час він обіймав посаду начмеда 203-го батальйону, набуваючи безцінного досвіду в екстремальних умовах.
Найважчими він називає 9 місяців участі підрозділу у бойових діях на Донеччині у складі іншої бригади.
“Найбільша напруга була в кінці осені минулого та навесні-влітку цього року. Мали дуже великий потік поранених”, — згадує медик. — “З врахуванням моєї специфіки, лікар-ЛОР виявився дуже потрібним для діагностики, зокрема акубаротравм. А бувало, що хірург навіть запрошував мене як асистента на операції з видалення кінцівок, шунтування судин. Медиків просто не вистачало”.
Операція на межі можливого: коли рахунок ішов на хвилини
Одну з операцій “Богарт” пам’ятає особливо яскраво. Історія, яка демонструє, що таке справжній професіоналізм під надзвичайним тиском.
“Привезли пораненого з мінно-вибуховою травмою, осколковими пораненнями кінцівок, пораненням шиї та нижньої щелепи. Воїн задихався. Заводили до стабіку його зігнутим, тому що коли він випрямляв спину — починав задихатися”, — описує ситуацію лікар.
Кров, слина та слиз ускладнювали дихання. Стандартна інтубація була неможливою через поранену шию та перелом щелепи. На додачу, через обстріл медики залишилися без електрики — в операційній не було світла, не працювали електровідсмоктувачі.
Рішення у критичній ситуації
Микола запропонував зробити трахеостомію — хірургічне втручання, коли розсікається шкіра шиї та трахея, а в неї вводиться дихальна трубка. Проблема була в тому, що не вистачало спеціальних інструментів.
“Використовував те, що знайшлося. Слід було виконувати все швидко, адже рахунок йшов на хвилини. На кону стояло людське життя”, — пригадує “Богарт”.
Перша спроба виявилася невдалою. Анестезіолог занервував — людина могла дати зупинку дихання і серця. Але друга спроба вдалася.
“Поставив трубку! Дихає! Пам’ятаю, як видихнув та витер піт з чола колега-анестезіолог. Момент був справді напружений. Дихання відновили, людину стабілізували. Згодом успішно довезли до госпіталя. Буде жити!” — із полегшенням каже медик.
Життя під КАБами: коли можна звіряти годинник за обстрілами
Один із найважчих періодів “Богарт” провів у зоні ураження ворожими керованими авіабомбами. Місяць під постійною загрозою вимагав не тільки міцного здоров’я, а й залізних нервів.
“По окупантах можна було годинник звіряти”, — каже Микола. — “Обстріли відбувались о 6:00, 12:00 та 18:00. Тричі на добу — стандартно! Стабік періодично трусило”.
Він згадує епізод, коли священик приїхав провести службу та привіз гостинці для поранених. Щойно розпочали — пролунала тривога. Усі порозбігалися по бліндажах.
“Рвуться вибухи. Священик продовжує службу. Ми сидимо, чуємо свист КАБа, а півчі красиво співають: ‘Господи помилуй’. Цікаві відчуття…” — розповідає лікар.
Еволюція війни: від артилерії до дронів
За 2,5 роки на фронті “Богарт” став свідком кардинальної зміни характеру бойових дій.
“Коли я прийшов, ще не було FPV. Ворог здійснював артилерійські та РСЗВ обстріли. Але буквально протягом декількох місяців усі зрозуміли, що розпочинається війна дронів”, — пояснює медик.
Зараз більшість поранень саме через дрони. Це ускладнило проведення евакуацій, незважаючи на РЕБи та інші засоби захисту. Особливу загрозу становлять дрони на оптоволокні.
“Ворог вчиться, вдосконалюється. Ми також намагаємося вдосконалювати захист”, — каже “Богарт”.
Поради цивільним лікарям: готуйтеся зараз
З висоти пережитого досвіду Микола звертається до колег-медиків, які ще не прийняли рішення про мобілізацію:
“Готуйтеся до того, що, на жаль, ця війна матиме затяжний характер. І навіть коли закінчиться (а раніше чи пізно це трапиться), все одно дуже високі шанси на її повторення. Тому треба бути готовим стати на захист і своєї родини, і своєї країни”.
Він підкреслює, що не говорить про окоп, якщо йдеться про лікарів, але наших воїнів потрібно рятувати, і такі спеціалісти завжди потрібні на фронті: хірурги, анестезіологи, терапевти.
“Перед призовом можна підготуватися, все опанувати: основи тактичної медицини, алгоритми надання допомоги… Це зараз у відкритому доступі. Ці навички можуть стати у нагоді й у цивільному житті”, — радить “Богарт”.
Він наголошує, що тактичною медициною зараз повинен володіти кожен, адже обстріли, ракети, “шахеди” — це може трапитися в будь-який момент.
Ангел-охоронець на всіх шляхах
На прощання “Богарт” зізнається: “Ангел охоронець рятував мене не раз”.
Ця історія про мужність, професіоналізм та відданість своїй справі нагадує, що за кожним врятованим життям на фронті стоять такі ось лікарі — люди, які залишили затишні кабінети заради того, щоб рятувати воїнів у найважчих умовах.
Контакти для зв’язку з 108-ю Кодацькою бригадою тероборони:
- 0 800 337 803
- +38 066 447 6906
- +38 067 9974526
Facebook: https://www.facebook.com/share/1778vGmLBv/?mibextid=wwXIfr
108 бригада, Днепр сейчас, Донеччина, Запорізький напрямок, Кодацька бригада, Підгородне, Підгороднє, Украина сегодня, військовий медик, евакуація поранених, лікар на фронті, медична служба, мобілізація лікарів, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, тактична медицина