У Павлоградському історико-краєзнавчому музеї зберігається жорновий камінь, знайдений у районі Міськгілки. Науковці припускають, що він може бути пов’язаний із найбільшим млином Павлограда — млином родини Балабанів, який колись стояв на місці сучасного Міського культурно-дозвільницького центру.
Про це повідомили у музеї.
Жорна складалися з двох круглих каменів: нерухомого нижнього та верхнього, який обертали вручну за допомогою спеціальної ручки. Через бокові отвори висипалося борошно. Процес був важким і тривалим, однак традиційно вважався жіночою працею. У періоди голоду до нього часто залучали й дітей.
Особливе значення жорна мали під час Голодомору 1932–1933 років. Саме на них люди потай перемелювали сховане зерно або й сурогати — жолуді, каштани, подрібнену кору. Радянська влада усвідомлювала роль жорен у виживанні селян, тому наприкінці 1932 року активісти організували масове їхнє вилучення та знищення.
Після відновлення незалежності України жорна стали одним із символів експозицій, присвячених Голодомору. Ці камені — нагадування про боротьбу за життя та незламність українського народу, а також про важливість збереження історичної пам’яті.
Наталка Назарова,
фото Павлоградський музей