Земля, що лікує душу: історія ветерана, який побудував тепличне господарство на Дніпропетровщині

Земля, що лікує душу: історія ветерана, який побудував тепличне господарство на Дніпропетровщині

18 Серпня 2026 Статті, Суспільство

Після поранення та важкої служби на Донеччині ветеран з Дніпропетровщини Олександр Кудрявцев повернувся до родинної справи — вирощування полуниці. Завдяки гранту програми BLOOM у 208 тисяч гривень він побудував теплицю, вивчив нову для себе агрономію та тепер планує вийти на оптовий ринок ягоди.

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Робота на землі — це завжди іспит на міцність. Але для тих, хто повернувся з вогняного пекла передової, вона часто стає чимось значно більшим, ніж просто працею. Це спосіб повернути душевний спокій, знайти новий сенс і заново адаптуватися до цивільного життя.

Історія Олександра, ветерана з Дніпропетровщини, — надихаючий приклад того, як завдяки власній наполегливості, постійному навчанню та фінансовій допомозі програми BLOOM від ГО «Центр зайнятості Вільних людей» та Mercy Corps ветеран розвиває улюблену родинну справу.

Власне рішення: захистити свій дім і свою землю

Олександр народився в селі на Дніпропетровщині. Тут зростав, закінчив школу, звідси пішов в армію, а згодом розпочав свій трудовий шлях водієм, одружився. Ще задовго до повномасштабної війни родина Кудрявцевих почала потроху експериментувати із вирощуванням малини та полуниці на приватизованій ділянці, яка дісталася від батьків.

Коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, Олександр разом із односельцями організовував місцеву самооборону.

«Походив я так десь із місяць і зрозумів: від одних балачок толку мало, треба діяти. Зібрав документи й відніс до військкомату. Це було моє власне, абсолютно усвідомлене рішення. Я розумів, що мушу йти захищати свою родину, свій дім і свою землю», — згадує чоловік.

З квітня 2022 року для Олександра розпочалася тривала й виснажлива служба на Донеччині. Прийшовши рядовим, завдяки лідерським якостям та відповідальності, він дослужився до старшого сержанта та керував бензовозом. Коли бракувало людей, водіям доводилося тримати позиції на передовій пліч-о-пліч із піхотою.

Служба в зоні бойових дій далася взнаки. У червні 2025 року за станом здоров’я військового комісували. Він повернувся додому, де на нього чекав найважчий іспит — адаптація до мирного життя.

Земля, що лікує душу

Олександр відверто зізнається: спочатку складно було знаходити спільну мову з цивільними. У цей період порятунком стала родинна справа. Поки чоловік ніс службу, його дружина не дала загинути саджанцям малини та полуниці, доглядала кожен кущик. Повернувшись, Олександр з головою поринув у роботу на землі разом із дружиною та 10-річним сином.

«Фізично працювати на землі неймовірно важко, — ділиться Олександр. — Але морально ти тут просто відпочиваєш. Земля ніби забирає всі твої проблеми».

Розуміючи, що відкритий ґрунт через примхи погоди — заморозки, зливи — несе великі втрати врожаю, Олександр задумався про теплиці. Поштовхом до дій стала порада побратимів та знайомство з Програмою BLOOM. Важливу роль у цьому процесі відіграли представники ГО «Центр зайнятості Вільних людей», партнери програми, які супроводжували Олександра на кожному кроці — від першої інформаційної зустрічі восени 2025 року до успішного адміністрування гранту. Ветеран відзначає, що неймовірно задоволений співпрацею, адже регіональна координаторка Вікторія Іванова завжди була на зв’язку та надавала всебічну менторську підтримку.

Інвестиції в модернізацію: навчання заради успіху

На початку 2026 року Олександр отримав фінансову допомогу від Програми BLOOM — 208 тисяч гривень. Ці кошти стали основою для масштабування власної справи. Зокрема, ветеран придбав теплицю: конструкція коштувала 215 тисяч гривень, різницю доклав сам. Також Олександр власним коштом облаштував систему крапельного поливу, докупив агроволокно, генератор та спеціальні ємності для поливу.

Олександр розумів: наявність обладнання — це лише половина справи, потрібні професійні знання. Оскільки тепличне господарство було для нього абсолютно новим напрямом, ветеран проявив особисту ініціативу і наприкінці лютого 2026 року поїхав до Тернополя на конференцію ягідників.

Ця поїздка та безпосереднє навчання на базі діючих тепличних господарств дали практичний результат. Можливість на власні очі побачити, як досвідчені аграрії будують процеси, допомогла перейняти найкращий досвід і дала Олександру впевненість у власних силах. Адже читати теорію — це одне, а побачити технологію в дії та поспілкуватися з експертами — зовсім інше.

Стратегічний підхід та амбітні плани

У середині квітня в новій теплиці висадили перші 500 кущів елітних італійських сортів полуниці короткого та нейтрального світлового дня. Сьогодні тут вже 1500 кущів. Олександр повністю задоволений двома сортами, а один виявився не дуже якісним. Проте ветеран не опускає рук — він уже вирощує власні розетки від сильних кущів, щоб у серпні провести літнє розсаджування.

Сьогодні родина успішно реалізує продукцію постійним роздрібним покупцям, але Олександр уже прораховує ризики ринку та вибудовує тривалу бізнес-стратегію. Його головна мета — вийти на великий оптовий ринок, що вимагає щоденного збору 200–300 кілограмів полуниці у сезон.

Окрім того, ветеран планує висадити суперпізні сорти, щоб збирати врожай з ранньої весни до перших морозів. Олександр прагне розширити площі й додатково придбати та встановити щонайменше одну велику теплицю, і, за можливості, зробити це вже цієї осені. Зважаючи на наявність насаджень малини, черешні та абрикосів, він також розмірковує над виробництвом натуральних джемів.

Місток до цивільного життя

Приклад Олександра Кудрявцева доводить: фінансова підтримка від Програми BLOOM — це не просто про гроші, це про повернення людині віри у власні сили та успішну самореалізацію.

«Такі програми мають величезне значення, — підкреслює Олександр. — Багато хто повертається з фронту і не знає, як влитися у цивільне життя. Ця програма, підтримка координаторів, конференції допомагають ветерану знайти себе. Коли ти бачиш справу, яка тобі подобається, і бачиш, як у побратимів так само світяться очі від роботи — ти адаптуєшся набагато швидше».

Підготувала Наталія Ковальчук,
фото з відкритих джерел

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!
Прокрутка до верху