У Дніпрі відкривається виставка «Руки, що тягнуться до інжиру» Елізи та Георгія Мамардашвілі
19 Жовтня 2026 Новини23 жовтня в дніпровській галереї Артсвіт відкриється виставка «Руки, що тягнуться до інжиру». Вона представляє спільну практику художниці Елізи Мамардашвілі та її батька Георгія, яка від 2020 року будується навколо відстані як умови близькості. Вхід вільний.
У п’ятницю, 23 жовтня, о 18:30 у галереї Артсвіт відбудеться відкриття виставки «Руки, що тягнуться до інжиру» Елізи та Георгія Мамардашвілі. Проєкт продовжує їхню довготривалу перформативну практику, яка від 2020 року розгортається навколо відстані як умови близькості. У центрі цієї практики стоїть питання, що відбувається з досвідом, коли він переходить від однієї людини до іншої: що можна передати, а що залишається невимовним і неперекладним.
Що покажуть на виставці
Експозиція об’єднує рисунки, тексти, фотографії, тканину, мапи, передані та знайдені предмети. Усе це впродовж шести років ставало частиною спільної практики батька й доньки. Речі не утворюють хронологічного архіву й не складаються в завершену історію. Зв’язки між ними в просторі виставки виникають через відстані, повторення, паузи й переходи, які визначали ритм співпраці.
Як народжувалася спільна мова
Однією з перших форм співтворчості стало передавання матеріалів. Еліза надсилала Георгію папір ручного лиття, тканину, дошки з левкасом. Вони долали фізичну відстань і поверталися зміненими: з рисунками, назвами місць, літерами. Розмова могла перейти в рисунок, рисунок у маршрут, а назване місце ставало напрямком руху.
У 2021 році Георгій намалював для доньки мапу перед її першою подорожжю до Сакартвело (Грузії). Місця, які раніше існували для Елізи лише в батькових розповідях, вона почала проходити сама. Повертаючись із фотографіями, текстами, рисунками, рослинами та іншими слідами подорожі, художниця продовжувала передавання у зворотному напрямку.
Відстань у час війни
Після початку повномасштабного російського вторгнення відстань набула іншої ваги. Георгій і далі живе у прифронтовому Запоріжжі, а Еліза переїхала з Харкова до Львова. Спільна практика дає змогу побачити, як війна втручається в людські зв’язки та змінює умови їхнього продовження.
Перший показ проєкту відбувається саме в Дніпрі, неподалік Запоріжжя. За задумом авторів, зібрані разом роботи не підсумовують шість років взаємодії, а стають ще одним способом її продовжити.
Про авторів
Еліза Мамардашвілі (нар. 1987, Запоріжжя) — українська художниця грузинського походження. Її практика зосереджена на тяглості пам’яті, родинних зв’язках, близькості й відстані. Досвід материнства посилив увагу художниці до тілесності та тривалості. Вона працює з рисунком, текстом, тканиною, об’єктами та аналоговим кіно. У 2016 році здобула ступінь магістра монументального живопису в Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Живе та працює у Львові.
Георгій Мамардашвілі (нар. 1958, село Маглакі Цхалтубського району, Сакартвело) — лікар-стоматолог-ортопед. З 1983 року живе й працює в Запоріжжі. Малювати почав у 2020 році, і відтоді разом із донькою працює над проєктом «Руки, що тягнуться до інжиру». Георгій любить готувати, робити сир і спостерігати за зорями.
«Якось я подивився в небо й помітив велику зірку, що віддалялася — велетенську зірку. Відтоді я її більше не бачив, але постійно шукаю», — розповідає він.
Підготувала Анастасія Ковальчук,
фото: “Галерея Артсвіт”
Артсвіт Дніпро, Георгій Мамардашвілі, Грузия, Днепр сейчас, Еліза Мамардашвілі, Запоріжжя, Подгородное, Підгородне, Підгороднє, Сакартвело, Украина сегодня, виставка жовтень 2026, виставка у Дніпрі, галерея «Артсвіт», куди піти в Дніпрі, культурні події Дніпра, мистецтво та війна, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, перформативна практика, руки, сучасне мистецтво, що тягнуться до інжиру
