Борги за комуналку знову б’ють рекорди. Ситуація виявилася критичною: за даними Держстату станом на другий квартал 2025 року, борг українців сягнув 106,6 млрд грн Найбільші неплатежі – за тепло, гарячу воду та газ.
Експерти пояснюють: причини криються у війні, падінні економіки та низьких доходах населення. А жителі Дніпропетровщини зізнаються, що дедалі частіше змушені обирати між оплатою рахунків і базовими потребами.
Найбільші суми
За офіційними підрахунками, у квітні–червні українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд грн. Проте реально люди сплатили на 13 млрд менше – лише 51,5 млрд. Найбільші суми боргу припадають на:
- постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд грн;
- газ – 32,3 млрд грн;
- електроенергію – 17,1 млрд грн;
- холодну воду – 10,2 млрд грн;
- управління багатоквартирними будинками – 8,8 млрд грн;
- вивіз сміття – 3,1 млрд грн.
«Ця сума майже вдвічі перевищує обсяг оборонного бюджету деяких європейських країн. І головне – тенденція зростання боргів не зупиняється», – наголошує економіст із Дніпра Сергій Кравченко.
Для порівняння: наприкінці 2021 року борг за комірне становив понад 81 млрд грн. В умовах війни українці опинилися в ще більш вразливій ситуації.
Економічна криза
Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко ще на початку повномасштабного вторгнення рф застерігав: економічна криза неминуче призведе до лавиноподібного накопичення боргів.
«Падіння економіки України – це і втрата робочих місць, офіційно повністю зруйновано близько
6 млн робочих місць, 13 млн біженців та переселенців як усередині, так і поза Україною. Більшість із них потрапляють у зону ризику неплатників і боржників за житлово-комунальні послуги», – пояснює Попенко.
Жителька Павлограда Ганна Герасименко зізнається: «Мій чоловік утратив роботу на заводі, тепер ми живемо лише на мою зарплату вчительки. Платимо за світло й воду, але за тепло накопичився борг кілька тисяч гривень. Поки що домовилися про реструктуризацію, але страшно, що відключать».
Мораторій скасовано
Із березня 2022 року в Україні діяв мораторій на відключення послуг та нарахування пені. Але наприкінці 2023-го його скасували.
«Це рішення було необхідним для стабільності енергетичних компаній, але воно боляче вдарило по сім’ях із низькими доходами», – вважає юристка із соціальних питань Оксана Гринь.
Тепер домогосподарства з великими боргами ризикують залишитися без світла чи води. Виняток становлять лише ті території, де тривають бойові дії або які перебувають під окупацією.
Закон дозволяє стягувати борги через суд, але лише якщо вони перевищують 20 мінімальних зарплат (142 тис. грн). Утім, для більшості родин навіть кілька тисяч гривень – це вже непосильне навантаження.
Субсидії і пільги
Нині близько 3 млн домогосподарств в Україні отримують субсидії, ще 400 тис. користуються пільгами. Держава витрачає на це приблизно 45 млрд грн на рік.
«Без субсидій багато людей просто не вижили б. Але ця програма не розв’язує проблему системно, бо не підвищує доходи населення», – переконаний дніпровський економіст Кравченко.
Мешканець Кривого Рогу Віктор Рибалко ділиться: «Моя мама-пенсіонерка отримує субсидію, але все одно доводиться додавати з моєї зарплати. Ціни ростуть, а доходи – ні. Ми вічно наздоганяємо борги».
Чого чекати далі?
Фахівці попереджають: якщо не зупинити тенденцію, борг за комуналку може перевищити
120 млрд грн вже до кінця року.
«Проблема комплексна: війна, інфляція, низькі зарплати й високі тарифи. Без реформ у сфері енергетики та адресної допомоги малозабезпеченим ми не вийдемо з боргової ями», – зазначає експерт із ЖКГ Андрій Ніколаєнко.
У громадах Дніпропетровщини дедалі частіше говорять про потребу у роз’яснювальних кампаніях. «Людям важливо пояснювати їхні права: можливість реструктуризації, звернення по субсидії, судовий захист. Багато хто просто не знає, що може домовитися із постачальником і уникнути відключення», – каже начальниця відділу соціального захисту однієї з громад області Ірина Лісова.
Погляд у майбутнє
Фактично ситуація з боргами за комунальні послуги стала лакмусовим папірцем соціально-економічного стану країни. Майже кожна родина стикається з вибором: відкласти гроші на харчі й ліки чи оплатити рахунки за світло й тепло. Скасування мораторію на відключення послуг лише загострило проблему: тепер боржники ризикують залишитися без базових благ, тоді як можливостей погасити заборгованість більшість просто не має. Субсидії та пільги частково пом’якшують удар, але вони не здатні компенсувати загальне падіння рівня життя.
Водночас енергетичні компанії не можуть працювати без фінансування, що створює замкнене коло. На місцевому рівні дедалі частіше лунають заклики до діалогу між споживачами й постачальниками, адже без компромісу система ризикує вийти з-під контролю. Експерти наголошують: ця криза не розв’яжеться сама собою. І якщо не буде запроваджено прозорої тарифної політики, механізмів реструктуризації та підтримки доходів населення, спіраль заборгованості лише поглиблюватиметься, віддзеркалюючи загальне зубожіння суспільства.
Наталія Ковальчук
фото з відкритих джерел