У родині котячих існує приблизно 40 різних видів – від велетенських левів і тигрів до крихітних африканських чорноногих чи плямисто-рудих кішок. І майже всі вони воліють зберігати незалежність. Лише Felis catus, тобто домашні коти вирішили, що їм краще жити з людиною, ніж у дикій природі. Вони поселились поруч з нами приблизно тоді, коли стародавні люди вперше вигадали комори для зберігання зерна і там завелись миші, на яких коти стали полювати. Це їхнє уміння поклало початок великої дружби.
Але за що насправді ми так любимо котів? І чи люблять вони нас у відповідь? Видання Livescience зібрало усе, що ми знаємо про пухнастих муркотунів, і, здається, таки знайшло відповідь, повідомляє “Обозреватель“.
Коли були одомашнені коти?
Археологічні дані вказують – кішки живуть з нами уже близько 10 000 років. Предком домашніх улюбленців був підвид диких кішок Felis silvestris lybica, який мешкав на Близькому Сході. Вперше археологи знаходять сліди пухнастиків на території сучасної Туреччини. Саме там вони відділились від диких родичів і пов’язали свою долю з людьми. Поширення котів по світу відбувалось за допомогою кораблів. Учені припускають, що мореплавці брали їх з собою для захисту вантажів від щурів та мишей. А на нових землях якісь з котів тікали і заселяли незвідані раніше території.
У Східній Європі перші котячі сліди знаходять в районі 4400 до н.е., а у 2016 році на півночі Німеччини вчені розкопали стоянку вікінгів, де знайшли рештки тваринок, чия ДНК виявилась спорідненою з ДНК єгипетських кішок. Цю стоянку датують періодом між 700 та 1000 роками нашої ери. Найстаріше відоме поховання домашньої кішки вчені знайшли на Кіпрі. Там у могилі віком 9500 років знайшли поруч людський і котячий скелети. А у Китаї знаходять рештки котів віком 5300 років. Вусаті муркотуни – одні з найдавніших наших друзів.
Які існують породи кішок?
Насправді, у котячому царстві різноманіття не таке велике. Якщо поставити поруч собак порід чихуахуа та сенбернар, різниця між ними буде значно більша, ніж, скажімо, між котом породи сфінкс та великим пухнастим мейн-куном. Це все тому, що собак люди розводили для різних завдань – мисливство, випас худоби, охорона майна, тощо. У котів же впродовж тисяч років було і залишається всього дві задачі: ловити мишей і бути хатніми улюбленцями. Щодо кількості порід дані розходяться – Всесвітня федерація котів визнає 64 котячих породи, а Асоціація любителів кішок – всього 40. Втім, більшості із цих порід менше 100 років – люди завжди любили котів просто за те, якими вони є.
Наскільки кішки розумні?
Суперечці, хто розумніший – коти чи собаки, уже не одна сотня років. Але точної відповіді тут нема. Інтелект цих тварин формується по-різному і пристосований для різних задач. Собака має бути слухняна, знати і розуміти хазяїна і вміти виконувати його команди. В котах люди цінують їхню здатність оцінювати простір навколо себе у пошуках здобичі та самостійно полювати на неї.
Втім, це не означає, що люди котам байдужі. Наприклад, дослідження 2013 року, опубліковане в журналі Animal Cognition показало – коти розрізняють голоси своїх власників.
Проте учені, які працюють з котами, кажуть, що це задача не з легких. Пухнастики не люблять незнайомі місця і чужих людей, тому домогтись від них демонстрації своїх розумових здібностей в умовах лабораторії дуже важко. Там, де собака з радістю побавиться з дослідником, кіт радше залізе на руки своєму господарю і сховає мордочку в його долонях. Тому, кіт, який вдома сам навчився відчиняти шафку з кормом і цим трошки гнівить людей, досліднику цей талант покаже навряд чи.
До того ж коти за природою своєю одинаки, тож у них менше соціальних сигналів. Якщо собаки здатні розрізняти, хто їхнім господарям друг, а хто хоче їм зашкодити і відповідно реагують на людей, то коти таких нюансів не розуміють – у них не виховували здатність до тісної співпраці з двоногими. Іншими словами, кішки досить розумні, принаймні, коли йдеться про задачі, які потрібні самотньому мисливцю для виживання. Їм просто байдуже, чи знаєте ви це.
Чи є в котів емоції?
Що вдалось встановити достеменно стосовно котів, так це те, що вони формують емоційні зв’язки зі своїми людьми. Так дослідження 2002 року показало, що у котів може розвинутись тривога розлуки, яка штовхає їх на таке неподобство, як справляння природних потреб у недозволених місцях, наприклад на ліжку – так вони змішують свій запах із запахом людини, за якою скучили. І це поліпшує їхній настрій.
А дослідження 2015 року показало, що коти розуміють тон хазяїна, який розповідає їм про незнайомий предмет (тоді це було віяло). Спокійним голосом ведеться оповідь чи стурбованим. Коти, господарі яких демонстрували стурбованість, частіше дивились на вихід з кімнати, де відбувалась така неприємна подія, і більше спілкувались зі своїми людьми, щоби заспокоїтись самим.
Здатність розрізняти емоції коти продемонстрували і в дослідженні 2020 року. Їм показували зображення злих чи щасливих людей одночасно із записом звуків сміху чи сердитого голосу. Часом зображення та звук збігались, а часом ні. Так само піддослідним показували фото інших котів – злих і задоволених та звуки мурчання та шипіння. Якщо емоції на фото і аудіо збігались, кішки довше дивились на зображення, якщо ні – демонстрували ознаки стресу. Отже, коти точно розуміють наші емоції
Зір, слух та нюх – що сильніше у котів?
Знаменитий Ветеринарний довідник Merck стверджує – у котів відмінний зір. Вони прекрасно бачать на яскравому світлі і при цьому в темряві розрізняють предмети у шість разів ліпше за людей. Для того, щоби полювати уночі, а коти усе ж здебільшого нічні тварини, у їхніх очах є спеціальний світловідбивний шар Tapetum lucidum. Саме завдяки йому котячі очі “світяться” у темряві. І часом можуть видати вам місцезнаходження пухнастика, який заховався від вас у темній шафі чи під диваном.
Дослідження 2014 показало, що кішки також можуть бачити ультрафіолетове світло за межами доступного людському оку діапазону. А от із кольоровим зором у котів все гірше ніж у нас. В людському оці є три типи чутливих клітин, які відповідають за розрізнення кольорів, а у котів лише два. Зате поле зору в людини становить приблизно 180 градусів, а у кішки – цілих 200.
Нюх у котів досить посередній, зате слух один з найліпших у тваринному світі. Вони здатні розрізняти звукові частоти в діапазоні від 55 герц до 78 кілогерц. Для порівняння, людський слух здатний осягнути лише від 20 герц до 20 кілогерц.
Як кішки вміють допомагати людям?
Про те, що одна мила і ласкава кицька може легко позбавити ваш дім від цілої зграї мишей, навіть згадувати не будем – це те, чим коти славні на весь світ. А от їхня користь для здоров’я, про яку так добре знають котолюби, здається не такою очевидною. Однак дослідження 2016 року, опубліковане в журналі Pet Behavior Science показало – коли ви проводите час із котом, ваше серцебиття сповільнюється, а кров’яний тиск знижується. Причому цей вплив відзначався як у власників вусатих муркотунів, так і у добровольців, які не мали вдома кота. А у 2015 році публікація в журналі Anthrozoös переконливо доводило – спілкування с кішками суттєво поліпшує людям настрій.
Взаємодія з пухнастиком, така як ігри чи годування, активує ділянки префронтальної кори головного мозку, пов’язані зі складними завданнями та з емпатією та невербальною комунікацією. Нам подобається і навіть лестить, що така незалежна тварина воліє проводити з нами час і навіть виявляє свою прихильність – мурчить та лащитьс . Це поліпшує нам настрій і знімає стрес.