У Дніпрі встановлено подвійний рекорд: Гіннеса та Національний рекорд України. Дніпрянин Дмитро Грунський протягнув на тросі, прикріпленому до шиї, вагон метрополітену вагою 32,5 тонни. Спортсмен каже, що до подвійного рекорду почав готуватись ще рік тому, але завоювати титул раніше завадила війна.
“Першу офіційну спробу встановити цей рекорд мені призначили на 24 лютого, проте ви знаєте, що в цей день у нас почалась повномасштабна війна. Але Комітет Гіннеса пішов на зустріч та погодився відтермінувати цю спробу до того часу, коли в нас з?явиться можливість. Ще одна складність була в тому, що раніше мої тренування були за допомогою опори, але представники Гіннеса сказали, що тільки я, трос на шиї та засіб, який я буксирую. А це важко, бо з опорою я міг протягнути понад 20 метрів, а без неї я мав протягнути щонайменше 5 метрів”, – зазначив автор рекорду, спортсмен-екстремал з Дніпра Дмитро Грунський.
Крім цього, у такий спосіб хлопець вирішив підтримати наших військових та наразі збирає кошти для ЗСУ на фліски, зимові куртки, теплі шкарпетки, буржуйки тощо: “Загалом, цей рекорд я присвятив нашим військовим з тої причини, що трос, який натягується на шиї, душить і лишає тебе кисню. От як зараз нас окупанти намагаються лишити кисню і існування, вбиваючи наших людей та руйнуючи нашу інфраструктуру.
Тож у такий спосіб я намагаюсь передати нашу боротьбу – хоч і душить, але ми завжди переможемо”, – зазначив автор рекорду.
Спортсмену вдалось встановити подвійний рекорд. “Дмитро сьогодні протягнув вагон метрополітену вагою 32,5 тонни на 11 м 55 см за 1 хвилину 18 секунд і таким чином став першим у світі, хто у такий спосіб зміг осилити таку вагу”, – зазначив співзасновник та експерт “Національного реєстру рекордів України” Віталій Зорін.
Підтримати Дмитра приїхав його кумир – заслужений майстер спорту України, дворазовий володар титулу «Найсильніша людина світу» та почесний президент Федерації стронгмену України Василь Вірастюк: “Колись у Львові я також повинен був встановити рекорд Гіннеса. Ми намагались відіслати документи, і щось не вийшло. Тож мій рекорд лише на Національному рівні. Я по-доброму заздрю сьогодні Дмитру. Тим паче він зробив це у дуже екстремальний спосіб, і до сьогоднішнього дня в Україні я не бачив подібного. Це, мабуть, перший випадок в Україні, чим я дуже пишаюсь”.
