Жителька Дніпра Марія Лимарь влаштувалась водійкою трамвая у Дніпрі після Другої світової війни. Пропрацювавши чимало років, звільнилась через сімейні обставини, але, розповідає, мріяла повернутись у депо усе життя. Повідомляє “Суспільне. Дніпро”.
Рідні Марії Власівни домовились з керівництвом «Міськелектротранспорту», там виділили трамвай, на якому іменинницю катали містом по маршруту, на якому вона працювала понад півстоліття тому.
10 жовтня Марії Власівні виповнилося 90 років. Рідні подарували їй персональну поїздку у трамваї на одному з маршрутів, де 55 років тому вона працювала.
Іменинниця каже, після пенсії живе за містом і вже давно хотіла побачити свій трамвай. Згадує, після Другої світової з села приїхала шукати роботу спочатку до Запоріжжя, а потім до Дніпра, де й потрапила у трамвайне депо №2. «Я пішла із дому з села ще, мені було, мабуть, 17, а ні, 18-ий вже був. То я ще два роки робила на путях, тягала рейки, шпали. Якось сіла у трамвай, щоб доїхати у місто, сіла біля кондуктора, вагон пустий буки. Вона питає: де ви їдете? Розговорились, а я кажу, що їду роботу шукати – «ідіть до нас у трамвай». Місяців 8 працювала кондуктором, а потім пішла на водія», – розказала жінка.
Потім 13 років працювала на 8-ому, 10-ому та 11-ому маршрутах. Після народження другої дитини та випадку на роботі, коли колега потрапила за грати після аварії з трамваєм, Марії Власівні довелось покинути роботу у депо. Після звільнення, розповідає, влаштовувалась у лікарню, на взуттєву фабрику, в ательє, але, говорить іменинниця, завжди сумувала за трамваєм.
«Я усе життя плачу за цим трамваєм, усе життя плачу», – каже Марія Лимарь.
Із святкової поїздки розпочався робочий день для водійки Мирослави Погрібної. За 25 років роботи у депо, каже, не пам’ятає схожих святкувань. Їздили 11-им маршрутом, на якому найдовше пропрацювала Марія Власівна, понад 1,5 року. Увесь цей час вона провела в кабіні водія, роздивлялась нову систему керування і навіть контролювала переведення стрілок на трамвайному шляху.
«Радує, що люди доживають до такого віку, що вони здорові, що так люблять свою роботу», – зазначила водійка.
Щоб організувати поїздку, написала в КП «Міськелектротранспорт» листа молодша донька Марії Власівни Алла. Каже, за три дні їй відповіли, що трамвай виділять безкоштовно. «Вона нам так давно і довго розповідала про свою любов до роботи на трамваї, що ми вирішили влаштувати їй такий сюрприз», – сказала донька. Наступного разу Марія Власівна, сподівається донька, проїдеться містом на трамваї за 10 років, на 100-у річницю народження.