Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури МКСК Ганна Красноступ поділилася баченням щодо важливості досліджень медіаспоживання для формування державної інформаційної політики. Її коментар з’явився після участі в дискусії на Donbas Media Forum, присвяченій методології медіадосліджень.
Телемарафон “Єдині новини”: цифри та довіра
За даними дослідження «Українські медіа: споживання новин 2025. Ставлення та довіра», проведеного ГО «Інтерньюз-Україна», близько третини українців отримують інформацію через телебачення та інтернет-сайти. Основним пристроєм для доступу до новин залишається смартфон, який використовує 91% респондентів.
Про телемарафон «Єдині новини» знають 86% опитаних. Щотижнева аудиторія становить 42%, ще 11% переглядають новини кілька разів на місяць або рідше. Довіряють новинам марафону 38% респондентів.
Ганна Красноступ наводить власні обчислення: якщо 38% тих, хто довіряє марафону, є частиною 53% тих, хто його дивиться, то приблизно 72% глядачів телемарафону довіряють новинам, які там транслюються. Це підтверджується тим фактом, що глядачі марафону з 2022 року задонатили понад 1 мільярд гривень на військові потреби.
Нагадаємо, що телемарафон було запроваджено Указом Президента від 19 березня 2022 року в рамках реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану. Після завершення воєнного стану держава припинить його фінансування, а рішення про подальшу долю проєкту мають ухвалювати самі медіа.
Український контент як відповідь на запит аудиторії
Дослідження рівня медіаграмотності, проведене ГО «Детектор медіа» у 2025 році серед українців віком від 66 років, виявило потужне зростання зацікавленості продуктами українського виробництва, контентом про українську історію та культуру, а також матеріалами від воєнних експертів.
У відповідь на цю тенденцію МКСК суттєво наростило виробництво українського контенту. Впродовж 2025 року заплановано виготовити понад 50 одиниць відеоінформаційної продукції: ігрові та документальні фільми про зміцнення патріотичного духу, роботу екстрених служб, підвиги ветеранів та захисників повітряного простору.
У 2026 році планується реалізація програми Президента України «1000 годин українського контенту», яка дозволить створювати сотні унікальних проєктів.
Несподіване відродження друкованих медіа
Після повномасштабного вторгнення в Україні спостерігається парадоксальна тенденція зростання попиту на друковану пресу. За інформацією генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського, обсяги доставлення газет зросли з 54,7 мільйона примірників торік до 55 мільйонів цього року.
У районах із зруйнованою інфраструктурою, особливо на прифронтових і деокупованих територіях, друковані медіа часто є єдиним доступним каналом інформації для вразливих верств населення — людей похилого віку та жителів віддалених сіл.
Враховуючи це, МКСК у 2025 році організувало проведення інформаційних кампаній на прифронтових і деокупованих територіях через вісім регіональних газет: «Гривна» (Херсонська область), «Слобідський край» (Харківська область), «МИГ» (Запорізька область), «Вісник громад» (Сумська область), «Вісті Придніпров’я» (Дніпропетровська область), «Вперед» (Донецька область), «Миколаївські новини» та «Південна Правда» (Миколаївська область).
Через ці видання поширюється суспільно важлива інформація: безпекові поради, відомості про соціальні послуги, гуманітарну допомогу, зміни в законодавстві та офіційні повідомлення. Примірники розповсюджуються безоплатно.
Популярність Telegram: два ключові фактори
Аналізуючи дослідження National Democratic Institute, Ганна Красноступ виділяє два чинники популярності Telegram в Україні:
По-перше, месенджер відповідає сучасній тенденції споживання коротких текстів та відео. В умовах високої інформаційної насиченості та постійної загрози люди шукають миттєву та лаконічну інформацію.
По-друге, на відміну від традиційних соціальних мереж, Telegram не має складних алгоритмів, що формують «інформаційну бульбашку». Користувачі самостійно обирають канали за аналогією з традиційними медіа, що дає відчуття більшого контролю над власним інформаційним полем.
Методологічні виклики та рекомендації
Директорка департаменту підкреслює важливість правильного визначення релевантної аудиторії. Наприклад, про довіру до джерела інформації слід запитувати лише тих, хто ним користується, інакше результати будуть спотворені.
Ганна Красноступ також наводить приклад методологічної помилки: коли опитування про медіаграмотність проводилося переважно через стаціонарні телефони, вибірка виявилася зміщеною у бік людей старшого віку, що зробило результати нерепрезентативними.
Для забезпечення валідності висновків експертка рекомендує оприлюднювати всі первинні та агреговані дані досліджень, що дозволить перевіряти методологію та підвищить довіру до результатів.
Висновок
Дослідження медіаспоживання мають стратегічне значення для України, особливо в умовах воєнного стану та гібридних загроз. Вони дозволяють не лише оцінювати інформаційні звички людей, а й формувати ефективну державну політику, спрямовану на зміцнення інформаційної стійкості суспільства.
Анастасія Ковальчук,
фото з відкритих джерел
Telegram в Україні, Ганна Красноступ, Днепр сейчас, МКСК, Підгородне, Підгороднє, Украина сегодня, дослідження медіаспоживання, друковані медіа, медіаграмотність, медіаполітика України, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, телемарафон Єдині новини, інформаційна політика