Війна наближається до Дніпропетровщини, і ворог не полишає спроб дестабілізувати ситуацію зсередини. Українці можуть протистояти загрозі лише разом, згуртувавшись у боротьбі за незалежність. Але, на жаль, навіть серед місцевого населення знаходяться ті, хто добровільно стає на бік окупанта, а дехто навіть відкрито закликає росіян на українську територію.
Багатьох таких зрадників уже викрито: одні втекли на окуповані території чи за кордон і були засуджені заочно, інші отримали офіційні обвинувачення згідно з українським законодавством. Частина колаборантів нині перебуває в слідчих ізоляторах, очікуючи справедливого суду.
Одна з ініціатив українських спецслужб — проєкт «Хочу к своим» (hochuksvoim.com), який дає можливість засудженим колаборантам добровільно погодитися на обмін як військовополонені. Це допомагає звільняти українських захисників, яких утримують у російському полоні.
Тема колабораціонізму залишається однією з ключових у вітчизняних медіа. Окрім публічного осуду, важливо аналізувати, що змушує людей йти на зраду: соціальні, економічні чи психологічні чинники. Лише розуміючи корінь проблеми, можна ефективно їй протистояти.
Кожен із нас може зробити внесок у безпеку своєї громади та країни. Ворог користується мовчанням і байдужістю, тому важливо не ігнорувати тих, хто працює на окупантів. Якщо вам відомо про колаборантів, є можливість передати цю інформацію компетентним органам.
До того ж, зробити це можна повністю анонімно через сайт hochuksvoim.com. Будьте пильними — разом ми зможемо знешкодити зрадників і захистити Україну!
Як пропаганда створює зрадників: історичні паралелі та реалії війни в Україні
Колабораціонізм рідко виникає випадково. Однією з ключових причин зради є інформаційний вплив, коли агресивна пропаганда спотворює реальність, змушуючи людей сприймати окупантів не як ворогів, а як «визволителів».
Це не нове явище. Наприклад, під час Другої світової війни у Франції уряд Віші, очолюваний маршалом Петеном, підтримував нацистську окупацію. Французька пропаганда того часу нав’язувала страх перед Британією, СРСР і єврейським населенням, переконуючи громадян, що співпраця з Гітлером — єдиний вихід. У результаті частина французького суспільства добровільно прийняла окупацію та працювала на нацистів.
Схожий сценарій ми спостерігаємо в Україні. Починаючи з 2014 року, російська пропаганда активно діяла в окремих регіонах Донбасу, створюючи серед місцевого населення відчуття відчуженості від України. Під тиском інформаційної кампанії та впливу проросійського оточення частина людей поступово втрачала критичне мислення, починала сприймати Україну як «чужу державу», а Росію — як «своїх».
Цифри, які говорять самі за себе
За даними проєкту «Хочу к своим» (hochuksvoim.com), серед майже трьохсот колаборантів, які добровільно погодилися на обмін, найбільше зрадників затримано на:
- Донеччині — 31%;
- Харківщині — 18%;
- Луганщині — 10%.
Також у п’ятірці лідерів опинилася Миколаївщина, яка тривалий час перебувала під загрозою окупації.
Чому саме ці регіони?
Жителі прифронтових областей частіше контактують із росіянами, мають зв’язки з людьми, які переїхали до рф, або споживають контент з російських ЗМІ. Близькість до кордону, історична міграція та навіть побутове спілкування формують невидимі нитки впливу, через які ворог поширює свої наративи.
Що змушує людей ставати колаборантами? Психологія зради
Колабораціонізм рідко є миттєвим рішенням — за ним стоять страх, вигода та самовиправдання.
- Слабка національна ідентичність та особиста відповідальність
Люди, які не відчувають зв’язку з країною або уникають відповідальності, частіше схиляються до зради. Як і французькі чиновники уряду Віші, що «зберігали» Францію ціною співпраці з нацистами, сучасні зрадники виправдовують свої вчинки «турботою про родину» чи «захистом» від вигаданих загроз. - Страх і матеріальні вигоди
У будь-якій окупації страх відіграє ключову роль. Деякі люди, відчуваючи безвихідь, обирають співпрацю, щоб убезпечити себе. Інші — спокушаються обіцянками грошей, посад або кращих умов життя. Але, як показує практика, всі ці гарантії виявляються пустими — після виконаного завдання зрадників або кидають, або ліквідовують. - Самовиправдання через пропаганду
Колаборанти часто раціоналізують свої дії, переконуючи себе, що «роблять правильно». Російська пропаганда нав’язує міфи про «захист» та «боротьбу з фашизмом», дозволяючи їм легше виправдовувати власну зраду.
Зрада ніколи не залишається без наслідків. Історія доводить: колаборанти потрібні ворогу лише до певного моменту, а після цього вони стають зайвими.
Дуже схоже виправдовування знайшов для своєї діяльності зрадник профіль якого також представлений на сайті “Хочу к своим”. Він з Дніпропетровщини. Його історія яскраво демонструє когнітивний дисонанс в голові типового зрадника країни, до того ж готував декілька терактів на своїй же землі, що попередили наші спецслужби.
Черговий агент держави-агресора Оскома Олександр Іванович. Він передавав ворогу критично важливу інформацію та навіть виготовляв вибухівку.
З березня 2022 року по січень 2023 року цей зрадник через Telegram передавав російським спецслужбам дані про:
- наслідки ракетних ударів по місту,
- місця дислокації та переміщення ЗСУ,
- розташування об’єктів критичної інфраструктури.
Окрім збору розвідданих, агент займався підготовкою диверсій. До 19 січня 2023 року він власноруч виготовив вибуховий пристрій:
- елемент живлення для передачі імпульсу,
- електродетонатор типу ЕДП,
- тротилову шашку вагою 400 г.
Ці компоненти були повністю готові до застосування.
Завдяки своєчасним діям спецслужб вдалося запобігти можливим терактам та передачі нових розвідданих ворогу. Зрадник отримав довічне ув’язнення. Він очікує на обмін до росії як військовополонений вже більше 10 місяців.
Фотографія з затримання Олександра Осокори від СБУ
Колаборанти з Дніпропетровщини також погоджуються на обмін. На сайті «Хочу к своим» зареєстровано вже 23 такі особи, хоча це лише невелика частина з усіх зрадників, чиї імена оприлюднені.
Суди Дніпропетровщини присуджують їм покарання від 3 до 15 років ув’язнення. Найдовше на обмін очікує Ільїн Анатолій Григорович — понад 10 місяців. Це не дивно, адже зрадників ніде не шанують, особливо тих, кому призначено найтриваліші строки покарання.
Сучасні методи боротьби з колабораціонізмом: від контрпропаганди до технологій
Сучасні підходи у боротьбі з колабораціонізмом зосереджуються на проактивній контрпропаганді та застосуванні технологічних інструментів. Зокрема, українські спецслужби активно впроваджують онлайн-платформи для анонімного повідомлення про підозрюваних у співпраці з ворогом. Такі платформи, як сайт проєкту “Хочу к своим” (https://hochuksvoim.com), боти “STOPRussianPropaganda” та “єВорог”, “Спали ФСБешника” дозволяють громадянам легко та безпечно надавати інформацію про підозрілі дії, що значно підвищує ефективність роботи правоохоронців.
Контрпропаганда має не менш важливе значення. Наприклад, у співпраці з аналітичними центрами держава створює кампанії, які викривають фейки та маніпуляції ворога. За 2024 рік було спростовано понад 300 основних наративів російської пропаганди, що охопили більше 10 мільйонів українців у соціальних мережах.
Також варто згадати про роль освіти та просвітницької роботи. Формування критичного мислення у громадян, особливо молоді, допомагає знижувати рівень вразливості до маніпуляцій. У 2023-2024 роках в рамках програми «Медіаграмотність проти пропаганди» було проведено понад 500 тренінгів, які охопили близько 50 тисяч людей і робота триває.
Нарешті, співпраця громадян із спецслужбами демонструє високий рівень національної свідомості. За останні два роки кількість анонімних звернень про підозрілі дії ворожих агентів зросла на 40%, що свідчить про зростання довіри до державних інституцій.
Український досвід доводить: сучасні технології, стратегічна контрпропаганда та залучення громадян до захисту національної безпеки є ефективними інструментами у боротьбі з колабораціонізмом. Разом переможемо! Слава Україні!
Володієте інформацією про діяльність ворожих агентів? Допоможіть Силам оборони України! Повідомте, скориставшись анкетою на сайті «Хочу к своим». Скануйте кью-ар код телефоном.
Військовослужбовець на псевдо «Криця» з побажаннями миру і Перемоги Україні