Про зміни в житті Личківської громади Магдалинівського району, що на Дніпропетровщині, про те, що турбує місцевих жителів і хто надихає на добрі справи, розповів голова ОТГ Анатолій Чуприна.
Люди повірили
— Анатолію Григоровичу, чи важко очолювати громаду?
— Скажу відверто, я про це не думаю. Довірився своїй інтуїції. Вирішив — якщо люди мені повірять, то разом робитимемо добрі справи. І знаєте, повірили.
— Це ж велика відповідальність?
— Так, і для мене це дуже важливо. Я прокидаюся та засинаю із думками, як зробити життя у нашій Личківській громаді кращим та комфортнішим.
— Чи вдалося торік виконати усе, що планували?
— Я завжди обіцяю те, що реально можу зробити. А ще ми чимало втілили того, про що навіть не мріяли. Зокрема, ремонтували дитячі садочки, школи, створили відділ освіти, залучили до штату працівників громади поліцейського офіцера, ремонтували (по можливості) дороги, вуличне освітлення, проводили цікаві заходи. Отже, працювали недаремно. Загалом наша команда намагається приймати виважені рішення, про які не доведеться жалкувати.
— Як ставитесь до людей, які Вас критикують?
— Нормально, бо ці люди дивляться на проблему з такого боку, з якого їм вигідно. Я ніколи нічого не приховую і завжди розповідаю про те, куди та на що спрямовуються кошти громади.
Не лише критика
— Личківській громаді уже більше року. Чи мали якісь сумніви з приводу об’єднання?
— Ми довго зважували всі «за» і «проти», але, врешті-решт, побачили в об’єднанні перcпективу. Також нас підтримав Центр розвитку місцевого самоврядування, який і наставив на правильний шлях. І я вірю, що ми справимось.
— Що плануєте робити для покращання життя в ОТГ?
— Люди думають, що після об’єднання все відразу кардинально зміниться. Але так не буває. Щодня, маленькими кроками ми прямуємо до своєї мети. Якщо раніше мріяли про дві дороги й одну освітлену вулицю, то нині у планах зробити вісім доріг і п’ятнадцять освітлених вулиць, а ще капітальний ремонт дитячого садка та школи. Значну частину бюджету спрямовуємо на освіту, але при цьому не забуваємо про людей, які прагнуть добре жити на рідній землі.
— Що найбільше турбує жителів?
— Проблема зв’язку між селами. І вона розв’язується.
— За що передусім любите свою роботу?
— Мені приємно, коли бачу, що все недарма. Коли тобі говорять просто «дякую», а не тільки критикують.
— Де черпаєте натхнення?
— Мене надихає, вірить, підтримує та критикує моя дружина. Вона ніколи не дасть опустити руки, навіть коли в житті трапляється чимало неприємностей.
— Якою Ви бачите Личківську громаду в майбутньому?
— Розвиненою та успішною, де чути щирий сміх дітей, усі задоволені своїм життям і дуже щасливі.
Вірсавія Гончар