Рівень підтримки українських біженців у країнах Європейського Союзу поступово знижується. Якщо у 2022–2023 роках допомога мала широку суспільну підтримку, нині вона дедалі більше залежить від внутрішньої політики держав і соціально-економічної ситуації.
У більшості країн ЄС зберігається позитивне ставлення до українців, однак його рівень суттєво відрізняється. Питання прийому біженців дедалі частіше стає предметом політичних дискусій, а тема міграції використовується для формування суспільних настроїв.
Попри поширені твердження про низьку зайнятість, статистика свідчить, що понад половина українців працездатного віку в країнах ЄС мають роботу. Водночас значна частина з них працює не за фахом.
Фінансовий аспект також залишається актуальним. Європейські держави витрачають значні кошти на підтримку біженців, однак українці роблять внесок у економіку через працю та податки.
Окремі країни вже почали змінювати умови тимчасового захисту. Зокрема, соціальні виплати дедалі частіше пов’язують із пошуком роботи та вивченням мови. Також посилюються вимоги до нових заявників і тих, хто змінює країну перебування.
Фахівці відзначають, що частину новоприбулих починають розглядати як економічних мігрантів, особливо якщо йдеться про чоловіків призовного віку або мешканців відносно безпечних регіонів.
Паралельно країни ЄС розглядають альтернативні варіанти легалізації — отримання дозволів на проживання через працевлаштування, навчання або возз’єднання сім’ї.
На рівні Європейський Союз обговорюються різні сценарії подальших дій — від продовження тимчасового захисту до переходу на стандартні міграційні процедури або створення окремого правового статусу для українців.
Очікується, що конкретні рішення щодо майбутнього українських громадян у країнах ЄС будуть сформовані найближчим часом.
Анастасія Ковальчук,
фото з відкритих джерел