Щоденна робота журналістів місцевих газет на прифронтових територіях часто залишається непомітною для широкого загалу. Але для тисяч жителів Сумщини, Харківщини, Запоріжжя, Донеччини, Херсонщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини саме їхня місцева чи обласна газета стає надійним орієнтиром у світі, де російська пропаганда різними шляхами намагається посіяти паніку та зневіру. На жаль, зараз самі газети опинилися на межі закриття через економічну кризу та наслідки війни.
Нещодавно Національна спілка журналістів зібрала понад 80 редакторів та журналістів з усієї України на зустріч із керівництвом Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Причина зустрічі — обговорити шляхи виживання місцевих видань в умовах, коли реклама зникла, кількість передплатників зменшується, а міжнародну допомогу, на яку багато хто покладався, призупинено. Чи зуміє держава врятувати місцеві газети і чи зможуть люди, особливо на прифронтових територіях, і надалі отримувати свої улюблені видання?
Голос з передової: чому місцеві газети незамінні на прифронтових територіях
«Наше дослідження показало цікаву річ: хоч 90% жителів прифронтових та звільнених територій дізнаються новини з соціальних мереж, майже половина з них цим новинам не довіряє. А от своїй місцевій газеті довіряють 90% її читачів», – розповіла перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ.
Цю високу довіру редакції заслужили роками чесної роботи. Але сьогодні їхнє існування під загрозою. Тетяна Велика, редакторка газети «Голос Гуляйпілля», через постійні обстріли змушена була перенести редакцію з прифронтового Гуляйполя до Запоріжжя. «Четвертий рік ми потерпаємо від обстрілів. За ці три роки не було надано нашій газеті ні копійки державної підтримки», – зазначила вона.
Редакторка не приховує тривоги: «Вже в 2022 році російські радіостанції почали мовити на територію Гуляйполя, і там почали лунати ворожі гасла». Без місцевих газет інформаційний простір прифронтових територій ризикує опинитися під впливом російської пропаганди.
Лариса Гнатченко, редакторка харківської газети «Слобідський край», розповіла про критичну ситуацію, в яке потрапило її видання: «Ми робили за підтримки міжнародних організацій і Міністерства культури спецвипуски для звільнених територій. Протягом двох місяців за умовами гранту ми витрачали кошти на друк газет щотижня, і тепер у нас дуже великі борги. Зараз у нас немає грошей на зарплату, у нас борги перед друкарнею, бо ми витратили власні кошти».
Головна редакторка «Путивльських відомостей» із Сумської області Тетяна Каушан розповіла про економічний бік проблеми: пояснює економічний бік проблеми: «З кожної передплати на місяць ми отримуємо 33гривні , а «Укрпошта» за доставку – 41,65 гривні». Про який газетний бізнес може йтися, коли набагато вигідніше просто продавати каву, ніж випускати газету? Війна поряд, люди виїжджають – це наші передплатники. Передплатників стає менше, послуги “Укрпошти” не покращуються, реклами немає. Усі ці фактори просто знищують нас».
Фінансові проблеми – лише верхівка айсберга. Видавці стикаються з критичним браком кадрів через мобілізацію та виїзд людей із небезпечних регіонів, працюють під загрозою обстрілів, втрачають приміщення та обладнання через бойові дії. Особливо гострою проблемою є доставка газет до читачів через скорочення відділень «Укрпошти», особливо в сільській місцевості.
Редактор газети «Ворскла» із Сумської області Олексій Пасюга не стримує емоцій: «Одна з головних проблем друкованих видань, яку можна вирішувати, не звертаючись по допомогу до Євросоюзу та інших країн, – це недбала робота “Укрпошти”. Саме через неї ми втрачаємо наших читачів, через це ми втрачаємо довіру».
Наталя Долгіх з газети «Нові рубежі» Дніпропетровської області розповіла про абсурдні ситуації з доставкою: «У нас є селищні ради, готові за свій кошт утримувати приміщення для “Укрпошти”. Нехай тільки платить зарплату листоноші. Але ні, їм треба закривати відділення». Вона також поскаржилася на зникнення газет при доставці та відсутність відповідальності з боку поштового оператора.
Не кращі справи і в телерадіокомпаній. Власник телеканалу «РАІ» та мережі радіостанцій на Івано-Франківщині Андрій Русиняк звернув увагу на системні проблеми у взаємодії з органами влади та місцевого самоврядування, які знайшли спосіб економити на співпраці зі ЗМІ: вони просто створюють сторінки в соціальних мережах, де публікують усю інформацію про свою діяльність. При цьому він наголосив на внеску незалежних медіа в інформаційний фронт: «Ви знаєте, скільки ми на телеканалі даємо інформації по культурі, по пенсійному, по соціальному забезпеченню, по військових? Соціальної реклами в десятки разів більше, ніж комерційної».
Державна підтримка: що пропонує Міністерство культури
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос пообіцяв допомогу, але не приховував складності ситуації: «Два тижні тому ми представили Європейському Союзу критичну ситуацію з місцевими засобами масової інформації. Ми довели інформацію про те, що критично потребуємо фінансової підтримки без будь-яких затримок».
Андрій Наджос також повідомив, що на минулому тижні відбулося спільне засідання уряду України й Європейської комісії, під час якого українська сторона передала необхідні документи для розуміння критичності підтримки. Він попросив редакторів надати конкретні приклади потреб, щоб посилити аргументацію у переговорах з європейськими партнерами. Водночас заступник міністра визнав обмеженість можливостей держави.
Директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Ганна Красноступ представила кілька державних ініціатив, які можуть допомогти виданням у складний час. Ідеться про створення спеціальних випусків газет із суспільно необхідною інформацією для населення прифронтових і звільнених територій, які розповсюджуватимуться безкоштовно. Окрім цього, міністерство планує конкурс із виробництва відеоінформаційної продукції про героїзм українських військовослужбовців.
Головний редактор газети «Зміївський кур’єр» з Харківської області Олександр Сумець запропонував власний механізм державної підтримки: «Чому Міністерство культури не може взяти на себе витрати щодо друку газет, які виходять в Україні? Це буде конкретна допомога кожному виданню».
Системні рішення: як створити умови для виживання місцевих видань
Представники редакцій наголошували, що питання підтримки місцевих газет, журналів і телебачення – це не просто економічна проблема, а питання національної безпеки, особливо на прифронтових територіях, де існує ризик поширення російської пропаганди.
Ліна Кущ підсумувала два ключові напрямки необхідних заходів: «По-перше, терміново потрібна цільова підтримка прифронтових видань, які втратили будь-які джерела доходів. По-друге, треба створити умови для здорового медіаринку по всій Україні. Видання по всій Україні потребують від держави не так грошей, як створення умов для свого ринку. Умов, за яких, наприклад, рекламодавцям буде вигідно розміщувати рекламу у місцевих засобах інформації, за яких вигідно буде співпрацювати з місцевими журналістами».
Національна спілка журналістів України має значний досвід допомоги виданням. «Від початку широкомасштабного вторгнення ми за різними програмами і різними варіантами підтримки надали допомогу понад 300 регіональним виданням. Ми відновили, допомогли перезапустити 32 друковані газети на звільнених і прифронтових територіях», — поділилася Ліна Кущ.
За результатами зустрічі було домовлено, що НСЖУ підготує анкету для збору інформації про конкретні проблеми та потреби редакцій, особливо тих, що постраждали від припинення американської допомоги. Міністерство передасть ці дані європейським партнерам для обґрунтування необхідності екстреної фінансової підтримки українських ЗМІ. Також буде розглянуто можливість проведення окремої зустрічі щодо проблем співпраці з «Укрпоштою». Міністерство інформуватиме редакції про оголошення мистецьких конкурсів та допомагатиме з процедурою подання заявок.
Андрій Наджос у підсумку подякував усім журналістам за їхню важливу роботу: «Я хотів би ще раз усім подякувати за вашу фантастичну роботу. Фантастична, дуже важлива для держави робота на місцях, особливо в регіонах, які наближені до зони проведення бойових дій. Ця робота дуже важлива для того, щоб ми мали ситуацію в країні стійкою, щоб країна була стійкою».
Доля місцевих газет та інших засобів інформації залишається непевною. Але одне зрозуміло точно – без них інформаційний фронт на прикордонних та прифронтових територіях значно послабиться, а це може мати серйозні наслідки для національної безпеки України. Тепер справа за конкретними діями держави та міжнародних партнерів.
Інформаційна служба НСЖУ
Днепр сейчас, Національна спілка журналістів, Прифронтові газети, Підгородне, Украина сегодня, боротьба за виживання, державна підтримка, друковані видання, журналістика, місцеві ЗМІ, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, прифронтові території, підтримка медіа, інформаційна безпека