З перших днів повномасштабного воєнного вторгнення рф в нашу державу українці показали свою позицію усьому світові. Міцна єдність людей, щира допомога та підтримка українських військових і вимушених переселенців — це те, чим живуть сьогодні мешканці “жовто-блакитної” країни. Усі разом ми пишемо нову історію, і створюємо її виключно українською мовою.
Активні волонтерські команди сформувалися повсюдно: у великих містах, у кожній громаді Дніпропетровщини. З перших днів війни такий волонтерський центр запрацював і у Слобожанській громаді.
Надія Таршин, волонтерка та координаторка даної команди зізнається: “Я навіть не очікувала, що мешканці громади настільки активно залучатимуться до допомоги військовим. Хтось передає речі: футболки, спідню білизну, постіль. Інші збираються всією родиною і приносять нам продукти харчування, самостійно випікають пиріжки для хлопців на передову. Крім того, до нашого волонтерського руху долучаються діти, створюючи для воїнів листівки ті інші символічні вироби”. За словами Надії Таршин, одна 85-річна мешканка громади передала до волонтерської команди одразу 40 банок консервації. Сьогодні саме той час, коли треба віддавати все, що ти накопичував “на всяк випадок”.
Пані Надія Таршин розповідає, що помешкання та транспорт для волонтерської діяльності людям виділила Слобожанська селищна рада. Сьогодні основна мета цієї волонтерської команди – це збір гуманітарної допомоги та її транспортування на передову.
Наше життя вже ніколи не буде таким, яким було ще 23 лютого. Кожен з нас сьогодні складає іспит на мужність та відданість. Кожен розуміє ціну людського життя, необхідність мирного неба, особливість тихої ночі, і спокою за близьких і рідних. Українців об’єднує одна мета — Перемога.
Багато з мешканців Слобожанської громади приходять до волонтерського центру допомагати розфасовувати продукти, речі та ліки, вантажити машини. Віктор, мешканець громади, каже: “Я розумію, що зараз спільне у нас горе, і в цьому горі ми об’єдналися. І стояти осторонь — це просто неможливо. Хто, якщо не ми, буде займатися цією справою!? Лише ми, люди у тилу, можемо забезпечити наших захисників. І я впевнений, перемога буде тільки за нами”. З таким настроєм до волонтерського центру і приходять мешканці.
Жителька громади Юлія з щирими сльозами на очах розповідає про доброту українських людей. “Ви собі не уявляєте, скільки місцевих сюди приходили, коли почалася активна фаза війни. Люди просто приходять і кажуть: “Що потрібно? Чим допомогти?”. Дехто з них каже: “Знаєте, з грошима не дуже, але є робочі руки, ми готові долучитися”. Інші дівчата приходять, приносять каструлі з їжею, яку щойно наварили для хлопців на передову. Для всіх війна — це величезний стрес, який зробив нас сильнішими і більш потрібними в цьому суспільстві”.
Більшість з волонтерів Слобожанщини допомагають нашим захисникам, починаючи з 2014 року. Надія Таршин, волонтерка та координаторка даної команди, допомагає військовим більше 8 років і продовжує свою діяльність невпинно.
У свою чергу, її тезка, пані Надія Корсун, разом з лікарями Дніпропетровщини допомагала пораненим військовим, у прямому сенсі слова, “стати на ноги”. Вона приходила до лікарні, спілкувалася і годувала поранених захисників. За словами пані Надії, з 2014 по 2018 рік вона “виходила” 40 військових. “Я не лікар. Я інженер. Моя місія у лікарні була — морально підтримати хлопців та повернути їхню віру у мирне життя. Були такі хлопці, які за станом здоров’я не могли їсти самостійно, їх потрібно було годувати за допомогою трубочки. На все життя я запам’ятала одного хлопця з Хмельницької області. Одного разу я приготувала для нього ріденьку кашку і з трубочки його годувала. І він мені каже: “Таку кашу смачну я ще не куштував, ніколи не куштував”.
Мешканці усієї України та Дніпропетровщини зокрема, об’єдналися на різних фронтах: одні – збирають та відправляють гуманітарну допомогу на передову, інші – шукають житло для переселенців, хтось – рятує життя пораненим, але усіх нас об’єднує єдина мета – мир. Україна Переможе! Зупинити танк голіруч, зібрати мільйони гривень за декілька днів на Байрактари, зупинити окупантів — це те, на що здатен український народ. “І це ми ще долари не міняли”.
Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.
Автор – Маргарита Сопільняк