Кохання – це велика сила! Воно здатне надихати, дарувати тепло та радість, змінювати життя… У воєнний час люди, як і раніше, його потребують. Нерідко пошук другої половинки відбувається в Інтернеті. Тому ми вирішили розповісти про досвід нашої землячки Софії. Цю історію публікують “ВІСТІ ПРИДНІПРОВ’Я”.
ПОДРУЖНЯ НЕВІРНІСТЬ
Сім років тому одного сонячного суботнього дня 25-річна Софія прогулювалася центром Дніпра – вона завчасно приїхала на зустріч із подругою. Дівчина купила каву «із собою» і розмірковувала, де можна прогулятися вільні пів години, як раптом отримала повідомлення від подруги. У неї стався якийсь форс-мажор і зустріч довелося відмінити. Через це Софія повернулася додому раніше та побачила відразливу картину: чоловік «розважався» на їхньому подружньому ліжку з якоюсь жінкою. Як з’ясувалося згодом – знайомою зі спортзалу. І такі «тренування» тривали вже пів року.
Далі – розлучення, поділ майна, пошук квартири… Багатьом після розставання потрібен час, щоб посумувати; поскаржитися, які «всі чоловіки зрадники»; змиритися із ситуацією; «відпустити» образу та прийти до тями. Софії на це знадобилося півтора року.
Коли вона відчула, що готова до нових стосунків, постало питання: де шукати другу половинку? Досвіду знайомств дівчина майже не мала. Колишній був її однокурсником по інституту. У людних місцях знайомитися зовсім не виходило. Помічаючи, що хтось дивиться на неї з цікавістю, одразу ж ніяковіла та відводила погляд. Мабуть, тому до неї і не наважувалися підходити. А реагувати інакше не вміла.
Коли Софія поскаржилась на це подругам, ті порадили зазирнути на сайт знайомств. Розповіли про позитивний досвід своїх друзів. А одна із подруг, Христина, нагадала, що зустріла чоловіка саме через Інтернет. Надихнувшись, дівчина створила анкету.
ЯК У КІНО
Уже з першого дня на сайті зав’язалося листування аж із двома десятками чоловіків, та невдовзі більше половини відсіялось. Одні не змогли підтримати розмову; інші писали про колишню дівчину і про те, що всі жінки злі та меркантильні; хтось кликав зустрітися серед ночі… Були й ті, що одразу повідомляли про бажання стосунків «на одну ніч» – такий сценарій Софію не влаштовував.
Через певний час на побачення запросив 28-річний Руслан, який нещодавно повернуся до рідного міста після року роботи у Польщі. Софія дуже хвилювалася перед зустріччю, тому що за три тижні листування вже почала закохуватися і мала великі надії на стосунки з ним. Перед побаченням довго наводила марафет – хотіла сподобатися новому знайомому.
Перше враження під час зустрічі з Русланом виявилося надзвичайно позитивним. Високий та плечистий, а його усмішка – добра та тепла. Це була передноворічна пора, вони гуляли містом, милувались різноманітними святковими прикрасами. Руслан робив багато компліментів щодо зовнішності Софії, а також захоплювався її розумом. А коли навколо закружляли сніжинки, взяв дівчину за руку і, дивлячись в очі, почав розповідати, що закохався в неї з першого погляду. Все здавалось настільки казковим, що Софія відчула себе героїнею романтичного фільму.
Досхочу нагулявшись містом, вони зайшли до кав’ярні. У Софії вже метелики пурхали у животі. Дівчині здавалося, що Руслан – той самий. Мимоволі уявляла, як вони разом катаються на ковзанах, гуляють парком, одружуються, виховують дітей… Але через кілька годин милої бесіди її враження кардинально змінилося. Чоловік розповідав, як, роблячи ремонт в одному з будинків у Польщі, мав близькі стосунки із заміжньою господаркою оселі. А потім, посміхаючись, додав, що таких випадків багато. Майже всі ці жінки були старші і давали йому великі «чайові». Не знаючи, як на таке реагувати, Софія сказала, що не розуміє, як жінка може спати з незнайомцем, та ще й водночас зраджуючи чоловіку. Додала, що для неї важливо зустрічатися певний час, щоб з’явилися почуття та довіра перед тим, як займатися коханням.
– Після тих моїх слів Руслана ніби підмінили… – згадує Софія. – Спочатку він здивовано витріщив очі, потім сперся на спинку крісла і хвилин п’ять роздивлявся горнятко із недопитим какао. А тоді несподівано підвівся, сказав, що в нього заболів живіт, і побіг до вбиральні. Повернувшись, повідомив, що йому потрібно додому. Одягаючи пальто, я помітила, як на екрані телефону, який Руслан тримав у руці, висвітилося повідомлення від якоїсь дівчини, що та зможе зустрітися за годину.
Вийшли з кафе мовчки. На першому ж перехресті розійшлись у різні боки, кинувши один одному «бувай». Цей досвід дуже засмутив Софію. Вона зробила висновок, що зовсім не цікава чоловікам як особистість і всі хочуть відносин «на одну ніч». Останньою краплею розпачу стало те, що Руслан заблокував її у месенджері та прибрав із друзів у соцмережі. Остаточно розчарувавшись, дівчина видалила анкету із сайта знайомств і вирішила, що вже ніколи не зустріне справжнє кохання.
ЦІННІ ПОРАДИ
У найближчу зустріч із подругами Софія детально розповіла про невдале побачення і про те, в якому вона розпачі… Одна з подруг досить різко присікла її скиглення:
– Не можна про кожного чоловіка, з яким у тебе побачення, думати, що це твій останній шанс, і уявляти ваше весілля, – сказала Аліна. – Це абсолютно невигідна позиція під час знайомств узагалі, а на сайті – тим паче. Інтернет – це лише спосіб познайомитися з новими людьми. А вже потім, якщо виникнуть спільні інтереси та симпатія, буде і наступне побачення… А якщо на першій зустрічі один одному не підійшли, не треба засмучуватися. Краще «перегорнути сторінку» та збиратися на побачення з іншим.
А Христина наполегливо радила облишити завищені сподівання.
– Під час спілкування онлайн можна собі додумати образ чоловіка, а він насправді виявиться не таким класним, як у фантазіях, – казала вона. – І тоді чекатиме сильне розчарування. Ти ж пам’ятаєш, як перед зустріччю майбутнього чоловіка у мене було аж п’ятнадцять невдалих побачень? З кимось просто не виникало симпатії, з іншими не співпадало бачення майбутніх стосунків. Були й такі, що якось словесно мене ображали. Наприклад, один висміяв зайву вагу. Важко було не зациклюватися на цьому. Здавалося, що наступні чоловіки будуть поводити себе так само неадекватно. Але я продовжувала знайомитись і моя наполегливість дала гарний результат.
ШЛЯХ ДО КОХАННЯ
Переосмисливши поради подруг і зробивши висновки з власного досвіду, Софія продовжила знайомства в Інтернеті. Спочатку вона вирішила не витрачати час на листування й одразу ж погоджуватись на побачення – не хотіла знову закохуватися до реального знайомства. Та ця стратегія виявилась невдалою. На фото тридцятирічний Олександр виглядав пристойно – неможливо здогадатися, що приймає заборонені речовини. Під час зустрічі він цього не приховував. Навіть ніби з гордістю розповідав, як зазвичай «закидається» пігулкою перед концертом, щоб отримати більш яскраві враження. А ще натякав, що його дівчина має бути на «одній хвилі» з ним.
З наступним кандидатом Софія спілкувалась онлайн близько тижня. Розпитувала про його освіту, професію, захоплення. З’ясувала, що він не має схильності до наркотичних речовин. А ще не палить і майже не вживає алкоголь. Та все одно зустріч пройшла не без «сюрпризів». Червоною ниткою через усі розповіді Артема проходило його зневажливе ставлення до жінок. Він казав: «Було б добре, якби жінки не боролися за свої права і не видиралися кар’єрними сходами, їм все одно ніколи не стати розумнішими за чоловіків». Робив «компліменти» із негативним підтекстом. Наприклад: «Тобі дуже личить світлий колір волосся. Не подобаються брюнетки, занадто вже вони розумні», «Не люблю надто гарних дівчат. Ось такі, як ти – самий раз…» А ще намагався поставити у незручне становище запитаннями на кшталт: «У якому році був створений перший ткацький верстат?» А потім висміював необізнаність Софії у цій сфері. Дівчина відчула неабияку радість, коли це побачення завершилось.
Ще Софія пригадала побачення з Дмитром, який запізнився на пів години, потім іще хвилин п’ятнадцять вибачався. У нього із собою була пляшка з апельсиновим соком, з якої він час від часу надпивав. Коли залишалося пів пляшки, запропонував Софії пригоститися. Звісно, вона відмовилась. Приблизно дві години вони гуляли парком, розмова була напрочуд нудною. Але дівчина все одно не скидала його з рахунка – вважала, що Діма просто дуже сором’язливий і йому важко спілкуватися з дівчатами. Та невдовзі зрозуміла, як помилялася. Коли настав час прощатися, Дмитро заявив, що поїде до неї, щоб «продовжити спілкування». А коли Софія запитала, з чого раптом таке нахабство, він спокійно відповів: «Ну, я ж придбав тобі сік?» На цій фразі їх спілкування й завершилось.
У найближчі місяці було ще не одне невдале побачення. Хоча траплялося і доволі приємне спілкування, але не виникало симпатії. Однак Софія не здавалася й одного чудового дня відбулося знайомство із 35-річним Ярославом. Уже на першому ж побаченні вони один одному дуже сподобалися. За цікавою розмовою не помічали, як плине час. Було багато спільних інтересів, співпадали цінності та цілі на майбутнє. І що було важливо для Софії – чоловік не квапив розвиток стосунків. Ось так, пройшовши «випробування» невдалими побаченнями та навчившись «відпускати» тих, хто не підходить, Софія знайшла своє кохання.
Зараз Софія та Ярослав одружені та мають двох чарівних дітей – двійнят Кирила та Світлану. Дівчина досі згадує, як вдячна подругам за гарні поради та підтримку. А собі – за наполегливість.
КАТЕРИНА ЧЕРЕДНИЧЕНКО