«Ого, які яруги! Немов гори десь у Новій Зеландії чи Ірландії! Аж дух захоплює, коли стоїш на вершечку!» – як зачаровані, кричали ми, побачивши фантастичне природне диво біля самісінького Дніпра. Такою цікавинкою стала для нас унікальна балка, що розташувалася між селом Старі Кодаки й Лоцманською Кам’янкою, та називається Сажівка.
АРХЕОЛОГІЧНЕ ВІДКРИТТЯ
Але перш ніж мандрувати цією місциною, поміркуймо над незвичною назвою балки. Сажівка, пояснюється в словнику старих українських слів – то копанка, криниця на низу, де близько до поверхні підходять підземні води. Справді, в сажівці до води можна рукою дістати. Тут, у балці, в багатьох місцях росте тростина, що теж натякає на присутність якогось джерела чи річечки. Навесні ж на цій місцевості буяють гарні трави, багато квітів, деінде – дерева. Але велич Сажівської балки не описати словами – цю красу й природню силу треба бачити!
Вона довжелезна, досить глибока, має звивисті шляхи, зубчасті схили. Стоячи на її верху, здається, що то якийсь великий змій, поспішаючи до Дніпра, прорив за собою довжелезний яр до самісінької води: може, рятувався від казкового героя Івана Кожуха?!
Можливо, це так, якщо вірити тутешнім легендам про великих гадів, що й досі стрічаються тут.
Це місце, яке добре береже історію України.
Урочище розташувалося неподалік давнього козацького міста-фортеці Старі Кодаки, яке виникло багато століть тому й існувало ще до Катеринослава. Скільки тут цікавого, знаменного відбувалося! Дехто із дослідників вважає, що в Сажівці козаки часто бували, мали тут зимівники. Та де саме ті споруди розташовувалися – невідомо.
Але важливим є відкриття археологами у балці першого пам’ятника раннього палеоліту – мустьєрської стоянки (датується близько 200 тис. років тому).
Це археологічне відкриття сталося ще в минулому столітті. Про нього згадує у своєму листі до «батька козацького», Дмитра Івановича Яворницького, Аркадій Добровольський (1885-1956 рр.) – науковець, що, власне, й знайшов зазначену давню стоянку. Він писав: «Знайдено пам’ятник дуже раннього, ще не відомого зразка». У 1934-1935 роках стоянку детально дослідив Т. Т. Тесля. Цьому присвячено чимало археологічної, геологічної і палеонтологічної літератури. На жаль, нині в Дніпрі не залишилося жодного предмета з розкопок А. В. Добровольського та Т. Т. Теслі в названому районі. У фондах музею є лише невелика колекція, зібрана В. Оплатою, місцевим краєзнавцем.
ЧУДОВЕ МІСЦЕ
Нині балка Сажівка – улюблене місце фотографування місцевих жителів та подорожувальників. Особливо гарно тут навесні, коли урочище, покрите молодою зеленню, перетворюється на справжню гірську країну. Додають чарівності численні джерельця, які буквально прорізають швидкими дощовими водами схили балки та тутешніх зубчатих яруг. Тож місцина весело співає не тільки пташками, а й струмочками, нагадує казкову країну Нарнія.
А ось здолати балку Сажівку пішки вам навряд чи вдасться. Її загальна протяжність – близько двох кілометрів. Через урочище внизу гарної дороги немає, тож мандрівникам доводиться часто буквально «пробивати» шлях через зарослі кущів, очерету. Так далеко не дійдеш! Деякі ж дослідники містичного світу вважають, що тут спеціально наші пращури установили енергетичний захист. Тож краще подивитися на диво зверху, зі схилів Сажівки, помилуватися таємною красою українського вечора чи побачити схід сонця над цим унікальним природним казковим світом.
Зранку здається, що кожна росинка, яка блищить на місцевих травах, сповнена чарівної життєдайної сили – може оживити не тільки тіло, а й душу того, хто береже та любить ці українські краєвиди, в яких можна побачити і деяку схожість із Норвегією чи швейцарськими Альпами. Тим більше, що й квіток тут навесні дуже багато. А які запашні трави ростуть у цій місцині! Шануймо її та бережімо від забруднення, винищення цивілізацією, бо ж балки України – то ще й розумна природна дренажна система, яка захищає передусім місто Дніпро від паводків та потопів.
Наше місто має дуже складну геологічну структуру, деякі райони зведено на льосових ґрунтах, що швидко розмиваються водою, тому існування таких балок досить корисне, оскільки завдяки їм відбувається виведення значної частини зайвої води з-під поліса. Подібні балки повинні охоронятися державою й владою міста, бо забезпечують природний захист Дніпра та його споруд від затоплення і руйнації. На жаль, неподалік Сажівки вже знищено кілька балок, через одну з них нині зводиться траса в обхід Дніпра. Як це вплине на ґрунтові води – покаже час. Та, сподіваємося, що балка Сажівка не одне століття, та й тисячоліття, радуватиме українців своєю казковою красою!
Адже це справжнє серце м. Дніпро! Допоки битиметься це серце – житиме місто! Бережімо його, українці!
АНФІСА БУКРЕЄВА-СТЕФКО, ФОТО АВТОРА