Жовті Води стали новою домівкою для переселенки Майї Труш, і вона вирішила не залишатися осторонь життя міста. Жінка не лише адаптувалася до новітніх умов, а й стала активною організаторкою змін, ініціювавши толоку з прибирання міста.
Її історія – це приклад того, як одна людина може надихнути інших і згуртувати громаду.
Текст: Два роки тому Майя вимушено залишила Київ, переїхавши разом із дітьми до Жовтих Вод. Спочатку не планувала залишатися тут надовго, однак, зрештою, вирішила купити квартиру і почати будувати життя заново.
“Жовті Води для мене були просто маленьким провінційним містом. Але, якщо ти вже тут, треба зробити його комфортним для себе і для інших”, – ділиться Майя.
Новий дім – нові можливості
Уже з перших місяців перебування вона почала брати участь у благодійних та громадських ініціативах. Разом з іншими вірянами церкви “Живі Води” організовувала заходи для дітей, зокрема “Мультзустріч” та виставу “Таємниця Різдва”, збираючи кошти на допомогу ЗСУ. Але найбільше її вразив стан довкілля в місті.
Майя розповідає, що коли приїхала сюди, одразу помітила неохайність навколо. Звичайно, розуміє, що буває брак коштів у бюджеті, але багато речей можуть змінити самі мешканці, якщо захочуть.
“Ну це вже соромно, коли наші воїни боронять державу і ми боремося за кожен сантиметр землі, а у самих в місті таке сміття,” – зауважує вона.
Подібний стан речей Майя вважає неприйнятним.
“Я багато де була у світі, мене не дивують великі міста чи країни, я можу і тут добре жити. Але я маю дітей і хочу з ними кудись вийти; подивитися у вікно і не бачити смітник. Це одна з причин, чому мене непокоїть ця бездіяльність, – ділиться вона своїми думками. – По- друге, я взяла собаку з перетримки і двічі на день гуляю з нею. Гуляють у цьому районі всі на футбольному полі колишнього ПТУ. І що ми там бачимо? Просто звалище сміття. І зараз, початок весни, хочеться зелені, чистоти, а там нічого не змінюється. І не зміниться, якщо ми не почнемо щось робити.”
Жовті Води – місто в Дніпропетровській області, що є адміністративним центром однойменної громади, чисельність якої складає 44 тисячі. Воно має історичне значення, пов’язане з перемогою козаків на чолі з Богданом Хмельницьким у битві під Жовтими Водами 1648 року. Сьогодні тут активно втілюються в життя ініціативи, спрямовані на покращення міського середовища.
Початок змін: благоустрій міста
“Коли наші військові борються за кожен сантиметр землі, а в містах панує безлад – це несправедливо. Сміття у дворах, на вулицях, у парках – усе це відображає байдужість до свого міста”, – розповідає Майя.
Одного дня вона не витримала і написала у Facebook про необхідність прибирання. Пост зібрав багато відгуків, і люди почали активно висловлювати готовність допомогти. Це стало поштовхом до дій.
За інформацією міського голови Жовтих Вод Дмитра Ханіса, вже у липні 2022 року було прийнято майже 5 тисяч переселенців.
“Місто стало оживати, почали відкриватися багато нових магазинів, – ділиться враженнями місцевий житель Віктор Томілін про те, як змінилося життя після повномасштабного вторгнення рф. – Хтось гине, а хтось приїхав і бізнес влаштовує, – обурюється пенсіонер. – Але, звісно, такі гарні ініціативи ВПО з благоустрою міста – добре, бо таким занедбаним місто я не пам’ятаю раніше”.
Як пройшла перша толока
Ініціативу підтримали близько 20 мешканців. Майя організувала усе самостійно: придбала сміттєві мішки, найняла транспорт для вивозу сміття, а учасники толоки взялися за прибирання. Вони зібрали десятки кілограмів непотребу – від пластикових пляшок і памперсів до шприців і старих подушок. За один день удалося очистити лише частину території, але це був лише початок.
“Я вважаю, що потрібно мати активну позицію. Якщо я живу тут, мені не байдуже, як виглядає моє місто. Якщо в бюджеті немає коштів, ми можемо робити маленькі кроки самі – організовуватися, допомагати часом, грошима, зв’язками”, – пояснює вона.
Чистота міста – відповідальність не тільки комунальників, а й жовтоводців – таку думку озвучила пані Леся Талашко, яка підтримала ініціативу та долучилась до толоки. “Це все навкруги можна прибрати, посапати, можна згуртувати людей і все зробити. Раніше суботники влаштовували, всі працювали та не обурювалися. Зараз когось попросиш папірець підняти – й уже невдоволення”, – говорить жителька Жовтих Вод.
Соціальна згуртованість як ключ до успіху
Ініціатива Майї Труш не лише допомогла зробити місто чистішим, а й об’єднала громаду. Люди побачили, що можуть впливати на своє оточення і не чекати змін згори. Власники собак, які часто гуляють у парку, тепер самостійно прибирають за своїми улюбленцями. Інші мешканці пропонують допомогу в наступних прибираннях.
“Зміни починаються з нас. Важливо не просто нарікати на проблеми, а й діяти”, – впевнена Майя.
Її ідею підтримали жителі міста та започаткували новий проєкт із висадки квітів. Але реалізація доброї справи має своє підводне каміння. “На підприємстві працюють 17 людей, що обслуговують усе місто. Їхніми обов’язками є і покіс трави, і прибирання урн та сміття, а ще обпилювання дерев, ямковий ремонт та багато іншого. У штаті працює лише одна жінка-озеленювач, яка доглядає за всіма клумбами міста”, – коментує старший майстер КП “Благоустрій” Дмитро Куриленко. За його словами, вони підтримують ініціативу містян із наведення ладу, але від себе гарантують полив, адже теплиць для розведення саджанців у місті немає.
Подальші плани
Майя не збирається зупинятися. Вона хоче масштабувати ініціативу, залучати більше людей, молодь та організовувати системні прибирання. Також планує говорити з міською владою про підтримку таких акцій.
“Я знаю, що проблеми не розв’язуються одним постом у соцмережах. Але якщо про ініціативи розповідати, якщо до них долучати більше людей, вони можуть стати частиною культури міста”, – запевняє Майя.
Історія Майї Труш – це приклад того, як одна людина може стати рушієм змін. Її ініціатива з прибирання об’єднала людей навколо спільної мети, переконавши, що згуртованість громади є ключем до комфортного життя. Маленькі дії кожного з нас можуть змінювати міста та громади на краще.
Наталя Протас,
фото авторки та з архіву Майї Труш
Матеріал підготовлено в рамках «Проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні».
Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».