Чергова річниця Незалежності України – це не лише час, коли варто підбити підсумки пройденого шляху, а й дата, коли країна має дати відповідь на найактуальніші питання сучасної доби.
У час повномасштабної війни, коли на кону – саме існування держави, питання незалежності набуває особливого змісту. Це момент осмислення: ким ми є, за що боремось і яким бачимо майбутнє вільної України.
Публікують “Вісті Придніпровʼя”.
Сьогодні, як і понад століття тому, українці відстоюють право бути господарями на власній землі. Незалежність більше не сприймається як здобуте – це щоденна боротьба, яка триває на передовій, у тилу, в інформаційному просторі й на міжнародних переговорах. Під час цієї війни ми по-новому переосмислюємо, що означає бути вільними, єдиними, українцями.
На тлі збройної агресії рф проти України нація згуртувалася навколо спільної мети – зберегти державу, її культуру, мову, території, людську гідність і саму ідею свободи. Український народ щодня доводить світові, що глибоко усвідомлює ціну незалежності – втратою, болем, а також гідністю, волею та нескореністю.
РОЗВИТОК КРАЇНИ
Досягнення Україною незалежності та залучення її до міжнародної системи поділу праці створили якісно нову ситуацію для розвитку української нації – народу з давньою та самобутньою культурою, багатою історією; народу, який має значний потенціал інтелекту й духовності. Історично українська національна свідомість розвивалася переважно в умовах відсутності повної державності, але стійкість духу нації, здатність до самовідтворення у вкрай несприятливих умовах життя багатьох поколінь зробили можливим проєкт сучасної України як суверенної демократичної держави.
Головний сенс української незалежності полягає в тому, що країна стала суб’єктом цивілізованого поступу світу. За сутністю української державності національні інтереси України слід визначити, як розвиток самобутності української нації, забезпечення прав кожної людини й громадянина на власну безпеку, добробут і вільний розвиток своїх творчих можливостей, гарантування суверенітету та територіальної цілісності держави, життєвого простору українського суспільства у світі та його співробітництва з іншими суспільствами, підтримка надійної системи національної безпеки та стабільності економічних, соціально-політичних, екологічних і духовно-інтелектуальних засад існування держави.
Національні інтереси визначаються шляхом виявлення волі народу безпосередньо або через вищі інститути державної влади. Лише в демократичному суспільстві існують надійні гарантії того, що егоїстичні інтереси окремих осіб, соціальних груп, партій не будуть представлені як загальнонаціональні. Різні політичні сили в демократичних суспільствах пропонують громадянам свої уявлення про долю країни та визначають пріоритети у сфері національних інтересів, а отримавши владу, намагаються реалізовувати свої політичні програми. Проте, якщо з’ясується, що політика цієї сили суперечить об’єктивним інтересам нації, то ця сила втрачає право на владу. Але неприпустимо, щоб будь-яка політична сила в державі намагалася порушити територіальну цілісність країни або змінити її ідентичність, зламати конституційний устрій, поступитись державним суверенітетом тощо. Якщо така антидержавна політична сила усе ж з’являється, вона становить серйозну загрозу існуванню держави.
Упродовж довгих років складалася система духовно-культурної та інформаційної залежності України від центральних інституцій імперії, поглиблена в період панування тоталітарної системи. Водночас вихід країни в міжнародний інтелектуальний і культурний простір – необхідна умова виживання нації, реалізації її суверенітету. Україна значною мірою потерпає від того, що у світовому інформаційному просторі мало представлена власними засобами масової інформації.
Ідея консолідації українського суспільства формується сьогодні як ідея такої української державності, в якій можуть бути зацікавлені всі головні ідеологічні напрямки, що ведуть діалог між собою та діють в інтересах усього українського народу. Саме це забезпечує нині повільне, але послідовне просування шляхом цивілізаційного розвитку.
СТРАТЕГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
Сьогоднішня війна – не лише боротьба за території, а й за право на власну історію, культуру, мову, свободу думки. Російська агресія – це спроба знищити українську ідентичність як таку. Проте кожен український громадянин, кожен волонтер, військовий, учитель, лікар чи фермер – це живий доказ того, що наша держава не просто існує, а бореться, розвивається й об’єднується в ім’я майбутнього.
Україна, попри війну, продовжує розвиватися – будуються нові освітні ініціативи, впроваджуються реформи у цифровій сфері, відбувається міжнародна інтеграція. Світ бачить і визнає, що ми є невіддільною частиною європейської спільноти, а наші цінності – це цінності свободи, демократії та людської гідності.
Магістральним шляхом розвитку українського суспільства є формування соціально орієнтованої, демократичної правової держави, інтегрованої у світове господарство на засадах конкурентоспроможності національної економіки. На цьому шляху Україна має вирішити низку стратегічних питань:
– об’єднання суспільства, формування єдиного гуманітарного простору, прорив до рейтингу найуспішніших народів світу. Україна має зробити суттєвий крок щодо вирішення головного завдання національного розвитку – формування консолідованого українського суспільства. Саме гуманітарна політика в нових суспільно-політичних умовах покликана сформувати обрії майбутнього для країни і для кожного громадянина;
– демократизація економічних відносин. В економічній сфері демократизація передбачає формування повноцінної інституційної структури ринкової економіки, гарантування захисту та реалізації прав власності, забезпечення рівноправності суб’єктів господарювання. Синхронно із демократизацією економічних відносин, на основі політики лібералізації, потрібно запровадити прозоре законодавство та утвердити верховенство права як у політичній, так і в економічній сферах. Успішна реалізація завдань соціально-економічного розвитку держави неможлива без формування відповідного суспільного консенсусу щодо перспектив економічного й соціального розвитку України;
– гуманізація економіки. Нагальне завдання – установлення прямої залежності між показниками економічного розвитку та рівнем добробуту громадян України. Покращення добробуту повинно відбуватися не за рахунок перерозподілу, а шляхом забезпечення можливостей реалізації творчого, трудового та підприємницького потенціалу. Насамперед держава має приділити увагу всебічному розвитку людського капіталу нації;
– ефективна регіональна інтеграція. Загострення конкурентної боротьби на світових ринках спонукає країни вживати заходів щодо зміцнення та захисту конкурентних переваг у межах регіональних економічних союзів. Для України ця проблема актуалізується у контексті політики інтеграції до ЄС;
– модернізація інфраструктури та реформування ключових секторів економіки. Житлово-комунальна галузь і досі не реформована. Тому особливу увагу слід зосередити на якісних перетвореннях саме в цьому секторі, зокрема у напрямку вдосконалення порядку регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги. Кардинальних змін потребує також підхід до енергоспоживання. Має бути переглянута сама ідеологія формування тарифної і цінової політики в напрямку модернізації основних фондів, зменшення втрат у мережах. Передусім це стосується електроенергетики, вугільної галузі, газової сфери. Тут реформи будуть спрямовані, зокрема, на забезпечення незалежності національного регулятора ринку електроенергії.
МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ – У НАШИХ РУКАХ
Перемога у цій війні стане не лише військовим досягненням, а й точкою відліку нової якості державності. Вона вже сьогодні змінює ставлення до служби, до громадянської відповідальності, до національного лідерства. Народ, який тримає оборону під щоденними обстрілами, заслуговує на державу, яка буде сильною, справедливою, чесною перед власними людьми.
Україна платить надвисоку ціну за незалежність, яку колись багато хто сприймав як даність. Сьогодні – це щоденна боротьба, і водночас – шанс оновити країну, вивести її на новий рівень розвитку та згуртованості. І цей шанс не маємо права змарнувати.
Наша країна зробила свій цивілізаційний вибір на користь європейської інтеграції і повинна брати участь в інтеграційних угрупованнях на паритетній основі, досягти європейських показників ефективності виробництва, рівня життя, соціально-економічного розвитку.
Сьогодні Україна – це не просто держава на карті світу. Це мільйони сердець, що б’ються в унісон заради свободи. Це сила нескорених, мудрість предків і віра дітей. Незалежність для нас – не дата в календарі, а стан душі. Це відповідальність перед тими, хто поліг за Батьківщину, і тими, хто її ще зростатиме.
Наталія Ковальчук,
фото з відкритих джерел
День Незалежності України, Днепр сейчас, Підгородне, Підгороднє, Украина сегодня, боротьба за територію, воєнний час, війна за свободу, громадянська відповідальність, демократизація України, модернізація економіки, національна ідентичність, незалежність України 2024, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, розвиток України, стратегічні виклики, українська державність, українське суспільство, європейська інтеграція