Від 14 до 16 жовтня у Дніпрі буяв KOVAL FEST. У самому центрі міста, на березі священної річки Борисфен, близько 70 ковалів та зброярів з усієї України демонстрували своє вміння «приборкати» метал і вогонь. Вони били молотом по ковадлу так запекло, мов не металеві вироби кували – Щастя й Долю Україні. За традицією, захід розпочали з виконання Гімну України на ковадлах.
КОНОХІД, ЧАРІВНИЙ ПТАХ…
Під закличний дзвін молота, осяяний вогнем, освячений зачарованою усмішкою відвідувачів, відбувся у Дніпрі четвертий фестиваль ковальського мистецтва – KOVAL FEST. Тривало свято аж три дні.
Дивуватися було чому – вже на вході гостей стрічав металевий живий кінь – Конохід. Запряжений у ковану тацю, він кожного запрошував до подорожі чаклунським світом ковальського мистецтва.
Конем правив господар заходу, зовні справжній чаклун, організатор KOVAL FEST – Коваль Талісман.
«Заходьте, є чому дивуватися! Ось і ковальського мистецтва навчимо! У нас кожен може спробувати себе ковалем!» – щиро закликав господар до численних локацій.
І з кожним кроком нас усе більше полонили казкові барви чудернацької країни, створеної великою силою фантазії та міці рук ковалів.
«Дивися, мамо! Отам птаха! Вона жива?» – запитує дівчинка, захоплено оглядаючи чудернацьку металеву птицю. «Ні, вона з металу», – зазначає матуся. «Ні. Птаха жива! Просто мовчить. Зачарована? Так?» – вперто додає дівчинка, обдивляючись металеву птаху, що вивищується посеред фестивального майданчика.
Справді, яка дивна скульптура! Кожне перо – ніби живе, дихає повітрям. Здається, вітер подує сильніше, і цей птах розкриє крила й злетить над майданчиком. Але ж усе з металу!
А далі – стоїть кінь. Теж металевий, але мов ось-ось зірветься з місця та проїде поважним алюром. Та це не всі дива! Бо поруч уже теж мов оживає чудернацький дракон. Цікаво, це містичне створіння привертає особливу увагу діточок і дорослих. Десятки маленьких рученят ніжно торкаються голови та панциру дракона. І ти розумієш, що цю нечувану річ майстри створили не тільки з металу, а й з любові до людей, цього світу.
КІНЕЦЬ АПОКАЛІПСИСУ!
Щороку фестиваль обирає певну тематику. Нині головною темою став постапокаліпсис. Але не в дії. Бо, за думкою організаторів, апокаліпсис уже минув, тож саме час братися до справи – створення нового, кращого світу. Цей Світ має бути з добра та див, пройнятий гармонією та чарами української душі. Оскільки ж душа нашого народу щира й багата на яскраві барви, тож учасники заходу підготували для гостей чимало див.
Ковалі під час фестивалю створили й 3-метрову скульптуру «Сокіл надихає», яка є чудовим дарунком для жителів ж/м «Сокіл». Вона стоятиме на бульварі Слави, 40.
Загалом на KOVAL FEST просто очі розбігалися від кількості виробів.
Тут можна познайомитися з творчістю ковалів та зброярів усієї України. Були майстри не тільки з нашої області, а й з Івано-Франківщини, Полтавщини, Чернівців, Харківщини, Запоріжжя, Бердянська, Одеси, інших регіонів. Приїхав на фестиваль і голова Кременчуцької спілки ковалів Павло Лещенко. Разом зі своїми побратимами він демонстрував уміння кувати справжні троянди.
За якісь пів години на очах у здивованої публіки з металевого прута народжувалася справжня квітка. Обпалена вогнем, вона грала яскравими барвами сонця та була така ніжна, що, здавалося, коли необережно торкнешся її, можна пом’яти лагідне листя. На запитання, в чому секрет ковальської майстерності, що отак метал на квітку перетворюється, пан Павло лише хитро усміхнувся, пояснив: «Бо ж усі ковалі – то чарівники!» Справді, як цьому не вірити після подібного дива!?
Загалом чарівників на «фесті» стрічалося чимало. Ось і наш земляк, мешканець Нікопольського району, із села Олексіївка, Сергій Руденко, теж вважає себе трохи чаклуном. З роду козаків, пан Сергій уже не один рік відроджує велич козацької шаблі. «Не згоден з думкою, що запорожці не мали власно викуваних шабель, а використовували лише іноземні. У нас завжди були гарні ковалі, тож і шаблі вміли кувати!»
Складно не погодитися з цим козарлюгою, бо його шаблі та мечі припали б до душі й гетьману Богдану-Зиновію чи отаману Іванові Сірку.
Та й не дивно. Коли нині є такі зброярі й ковалі – Слава козацька, Слава України ще зміцніє й засяє на сонці величчю гострої криці! Слава Нації, українці!
АНФІСА БУКРЕЄВА-СТЕФКО,
ФОТО АВТОРА