У Дніпрі урочисто відкрили особливий пам’ятний знак (Фото)

17 октября 2020 Новини, Регіон

На Покрову, 14 жовтня, в Сухачівці, нині одного з густонаселених мікрорайонів у Новокодацькому районі міста Дніпро, урочисто відкрито пам’ятний знак з нагоди 250-річчя першої писемної згадки про це давнє козацьке поселення.

Ще Д. І. Яворницький писав про те, що козак – запорожець Сухач ( Сохач) заснував тут собі обширний зимівник, влаштувавши в ньому декілька землянок і мазанок і запросив сюди на постійне місце проживання з-під Сорок і Кобеляк декілька сімейств – своїх рідних і знайомих. По зруйнуванні і знищенню останньої Січі запорозької на зимівник Сохача з’явилося чимало нових прибульців – старих запорожців з їх рідними і знайомими. А коли на місці козацької Половиці ( тепер центральна частина нашого міста) почали будувати Катеринослав, то частина її мешканців також оселилася в Сухачівці. Сюди ж перенесли і стару церкву Казанської Божої Матері із Половиці. 23 вересня 1795 року в Сухачівці освятили нову церкву св. Апостола і Євангеліста Іоана Богослова. Відновлений з постанням незалежності, храм цього року теж відзначає ювілейну дату – 225 років від дня його освячення.

Встановленню пам’ятного знаку з нагоди 250-річчя першої писемної згадки про Сухачівку сприяла невтомна праця по відновленню минувшини і сьогодення давніх козацьких поселень, таких , як Таромське, Карнаухівка, Кархутори – Миколаївка-1, Сухачівка відомої дослідниці історії нашого краю Зої Іванівни Шевцової — кандидата медичних наук, Заслуженого лікаря України, члена Національної спілки краєзнавців України, Національної спілки журналістів України, члена Дніпровського краєзнавчого товариства «Ріднокрай» і Дніпровського генеалогічного товариства, автора і співавтора 4-х книг і понад 50 статей краєзнавчої тематики. Працюючи над книгами «Таромські зошити», в основу якої лягли щоденники відомого просвітянина, педагога, краєзнавця Михайла Лояна – дідуся Зої Іванівни, над книгами « Сторінки історії Карнаухівки», «Таромське. Перегук століть», «Широке село під горою: Карнаухівські хутори – Миколаївка-1» – теж пов’язані з його життєдіяльністю, дослідниця відкрила ще одну досі маловідому сторінку в трудовій біографії Михайла Лояна – він, долаючи щодня 15 кілометрів в один бік, йшов у Сухачівську школу, де навчав місцевих дітей не лише основам наук, а й виховував у них любов до рідного краю, вчив бути совісними, правдивими, порядними по життю. Так у Зої Іванівни Шевцової зародилася думка написати і видати книгу про «Сухачівку козацьку» ( від давнини до сьогодення), залучивши до роботи над нею також педагогічно-учнівський колектив місцевої школи, відомих сухачівців, котрі в майбутній книзі діляться своїми спогадами, вписуючи нові цікаві сторінки в історію села.

Під час роботи над книгою про Сухачівку виявилося, що нинішній рік став ювілейним для його мешканців – 250 років від часу першої писемної згадки про поселення. Авторка звернулася до керівників Новокодацької районної в місті Ради з пропозицією відзначити цю дату, заручившись при цьому згодою допомогти у встановленні пам’ятного знаку в місцевому осередку Міжнародної громадської організації «Козацтво запорозьке» Новокодацької паланки окремого природо-правозахисного округу МГО « Козацтво Запорозьке» на чолі з його керівниками, вищими офіцерськими кадрами В. Сердюковим, П. Середою, І. Гаращенком та ін., а також викладацько-учнівським колективом 103-ї школи ( директор І. Вибла).

Встановлення в Сухачівці пам’ятного знаку за кошти членів МГО «Козацтво Запорозьке» і самої Зої Іванівни Шевцової стало неоціненним дарунком сухачівській громаді. Спорудили його на вулиці Трифона Гладченка ( колишній Аврорі), неподалік від цвинтаря, на горі, звідки видно і сучасний житловий масив, і Дніпро, і кручі. Виступаючи на урочистостях , член Національної спілки письменників України, поет – сухачівець Віктор Начиняний прочитав цикл віршів, присвячених рідному селу, в одному з яких прозвучали такі рядки: « З гори поглянеш – як далеко видно!.. Співає серце, дух в душі спира – Яка ж ти гарна, Сухачівко рідна, в підкові голубій Дніпра!» На пам’ятному знакові зображено св. Покрову – захисницю українських козаків і сучасних українських воїнів ( 14 жовтня — День захисників України, День українського козацтва, День народження УПА і свято Покрови) і напис: « Запорозьким козакам – засновникам села Сухачівка ( 1770 рік) від вдячних нащадків. До 250-річчя заснування Сухачівки від козаків МГО «Козацтво Запорозьке» 2020 рік. Cвященнослужитель Сухачівського храму св. Апостола і Євангеліста Іоана Богослова о. ОЛЕКСАНДР – освятив пам’ятний знак. На святі виступили: заступник голови Новокодацької районної у місті Ради А. Чорний, директор історичного музею ім. Д.І. Яворницького Ю. Пісчанська, кандидат філологічних наук, доцент ДНУ ім. О. Гончара, поет Костянтин Дуб з Підгороднього( його поема і легенда про козацьку Сухачівку ввійшли до майбутньої книги), член НСЖУ, радіожурналістка Таїсія Ковальчук ( співавторка книги про рідне село), почесні гості, завдяки яким постав цей знак – дарунок сухачівцям, очільники МГО «Козацтво Запорозьке» В. Сердюков, П. Середа, І Гаращенко та ін. Відбулося також вручення листів — подяк, військових відзнак, посвідчень і нагород з нагоди 75-річчя перемоги над фашистською Німеччиною численним активістам МГО «Козацтво Запорозьке». На урочистостях лунали славні на честь українських воїнів – захисників.

Таїсія Ковальчук,

радіожурналістка.

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Пролистать наверх