Впродовж багатьох років музей «Літературне Придніпров’я» збирає колекцію раритетів, присвячених письменникам краю. Сьогодні музейна колекція нараховує 35 тисяч експонатів, серед яких меморії, надзвичайно рідкісні рукописи, книги, фото. Окремі з них сьогодні стали пам’ятками національного значення. Розповідають на ФБ-сторінці музею. Кожен музейний предмет має свою цікаву історію, яка заслуговує на висвітлення. То ж у музеї вирішили розпочати рубрику «історія одного експоната».
8 червня виповнилося 105 років з дня народження поета – воїна Володимира Булаєнка (1918 – 1944). У колекції музею «Літературне Придніпров’я» зберігається фото 1967 року, на якому молодий поет Сергій Бурлаков читає вірші на відкритті меморіальної дошки Володимиру Булаєнку. Дошка була встановлена на учбовому корпусі історико-філологічного факультету Дніпропетровського державного університету, на розі вулиць Тараса Шевченка і Карла Лібкнехта (нині – Михайла Грушевського), де до війни навчався Булаєнко.
Україна щойно відкривала для себе його ім’я завдяки старанням видатної поетеси Ліни Костенко, яка підготувала до видання першу збірку Булаєнка «Поезії» (1958). Всіх тоді вразили вірші, у яких жила і дихала справжня, висока, сповнена драматизму, поезія. Володимира Булаєнка посмертно було прийнято до Спілки письменників України. Студенти і викладачі філфаку університету звернулися з відкритим листом до голови облвиконкому з проханням перейменувати вул. Деканську, розташовану в районі студентських гуртожитків на вулицю “Поета Володимира Булаєнка”. Його ім’ям запропоновано назвати університетську літературну студію. Члени цієї студії Сергій Бурлаков, Семен Ковальчук, А.Боговик, Михайло Дяченко на відкритті прочитали вірші присвячені поету.
Пройде всього декілька років і за «розпорядженням зверху» відбудеться організований наступ на пам’ять Володимира Булаєнка. Компроматом на загиблого поета стане «окупаційна пляма» в його біографії, пов’язана з перебуванням Булаєнка певний час на зайнятій ворогом території.
Попри опір студентів, університетську літературну студію імені Володимира Булаєнка перейменували в «Гарт». Під покровом ночі зняли меморіальну дошку. До 1990-х років стоятиме цей будинок і зіятиме нішею, в якій колись знаходилася меморіальна дошка, аж поки у 1990-і роки не була знайдена на задньому дворі одного з заводів і не встановлена на своєму місці.
Світлана Мартинова , старша наукова співробітниця
музею “Літературне Придніпров’я”.