Виставка творів Миколаївського розпису розгорнута в Університеті митної справи та фінансів. Яскраві орнаментальні композиції, що зачаровують своїм колоритом та візерунками, протягом двох місяців будуть представлені у першому корпусі університету. У цій експозиції – понад сто робіт 20 народних майстринь унікального декоративно-орнаментального мистецтва.
Миколаївський розпис або «миколаївка», як його ще називають у народі – це не просто художня техніка, а справжній код української культури та важлива частина історичної спадщини нашого регіону. Виставка в Університеті митної справи та фінансів дозволяє ознайомитися з цим видом мистецтва ближче та оцінити майстерність сучасних художників, які його відроджують.
Якщо звернутися до витоків Миколаївського розпису, то точний час його появи не відомий, проте найпоширенішою є думка, що він виник наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Ним декорували домашні меблі, інші предмети побуту – мисники, лави, колиски, тарелі, а найчастіше – скрині, які виготовляли у нижньому Посамарʼї. У той час чи не кожна дівчина мріяла мати таку розписану весільну скриню з посагом.
Назва розпису походить від села Миколаївка нинішнього Самарівського району, бо саме там знайшли найбільшу кількість старовинних розписаних скринь і саме там відроджують зараз це традиційне мистецтво. А оскільки у давнину через Миколаївку пролягав чумацький шлях, то прикрашені цим розписом скрині й до сьогодні збереглися у різних населених пунктах і не лише нашого регіону.
Миколаївський розпис має свої унікальні художні відмінності, зокрема від більш відомого у нашому краї – Петриківського. Спочатку площину, на якій буде малюнок, обмежують червоною та білою лініями, де червона завжди широка, а біла – вузька. Це – така своєрідна рамка. Фарби використовують акрилові або гуашеві. Основу малюнку роблять темнішою, зазвичай – зеленою, а зверху накладають світліші кольори. Хоча може бути й навпаки – на виставці, наприклад, представлені й роботи на «гарячому», охристому тлі. Палітра складається з семи кольорів. Головною унікальністю цього розпису є відсутність фіолетового кольору. А ще використовують особливий колір – краплаковий, що є відтінком між червоним і рожевим.
Ще одна особливість миколаївського розпису – відсутність зображень тварин і птахів. У розписі використовували зображення квітів, притаманних нашій місцевості: мальви, горошок, волошки. Кожен елемент мав свою символіку.
Читайте також: Миколаївський розпис та Етнооселя в Попасному – збереження культурної спадщини громади
«Малюнок ніс сакральне значення: на чолі скрині з правої та лівою сторони малювали червоними фарбами «вазон», який символізував жіночу енергію, з обох боків скрині зображували прямий хрест як чоловічий початок, та косий хрест – жіночій початок», – коментує народна майстриня, Національної спілки майстрів народного мистецтва України Ганна Бирса.
Нині миколаївський розпис переживає новий етап свого розвитку. Забутий з плином часу, він знову грає яскравими барвами на різних предметах побуту. Деякі художники адаптують традиційну техніку для розпису зовсім нових предметів, розмальовуючи тубуси гранатометів та ящики з-під набоїв. Але й традиційна миколаївська весільна скриня на виставці також представлена! Майстрині, які зберігають та розвивають «миколаївку» поділилися своїми думками щодо її майбутнього з відвідувачами виставки: «Миколаївський розпис вже можна побачити на жіночих прикрасах, одежі, його починають використовувати в інтер’єрі, стилізують під різні речі. Зараз набирає популярності все автентичне та українське і ми впевнені, що цей розпис з часом знову розквітне в українській культурі».
Виставка «Миколаївський розпис – оберіг Присамар’я», організована в Університеті митної справи та фінансів, стала ще одним поштовхом, аби більше людей дізналися про українське народне мистецтво, про унікальні культурні традиції нашого краю.
«Ми намагаємось зробити наш університет освітньо-культурним простором та привернути увагу до дослідження культурної спадщини. Наша місія в ознайомленні не тільки студентів, а ще й відвідувачів УМСФ з родзинкою нашого регіону, а також у тому, аби наочно продемонструвати відмінність між Петриківським і Миколаївським розписами та заохотити людей дізнатися про культуру цього живопису», – сказав на відкритті виставки ректор Університету митної справи та фінансів Дмитро Бочаров.
Миколаївський розпис – це частина української культури, яка потребує уваги та збереження. Важливо підтримувати майстрів, цікавитися народними традиціями та долучатися до їх популяризування, адже саме в таких деталях живе справжня душа нашого народу.
Єлизавета Безкровна,
Ладислава Коробова,
Альбіна Прищеп,
студентки спеціальності «Журналістика» Університету митної справи та фінансів
Днепр сейчас, Дніпро, Миколаївка, Миколаївський розпис, Присамар'я, Підгородне, Украина сегодня, Університет митної справи та фінансів, виставка, декоративно-орнаментальне мистецтво, культурна спадщина, народне мистецтво, народні майстрині, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, розписані скрині, українські традиції