На Дніпропетровщині, у Шолоховому Нікопольського району відкрили історико-краєзнавчу кімнату. Десятки експонатів вперше представили мешканцям старостинського округу. Серед них унікальні світлини та фотолітописи.
Історико-краєзнавчу кімнату відкрито у приміщенні Шолоховського Будинку культури. Тут історія старостинського округу з часів перших козацьких поселень і до сьогодні. Історичні монографії, архівні світлини, документи, предмети побуту розповідають про часи та людей, які залишили по собі світлу пам’ять та спадщину.
“Ми давно мріяли про те, аби у Шолоховому з’явився краєзнавчий осередок, де можна зібрати експонати з історії нашого дивовижного краю. Цю ідею разом з односельцями виношували роками, – говорять Тетяна та Володимир Алілуєнки, Ірина Рибалкіна, – цього року вона втілена у життя. Це надзвичайно важливо для жителів нашого округу”.
Оформити ентузіастам кімнату допомагали фахівці відділу культури виконкому Покровської міської ради, музейники Тетяна Подольчак, Людмила Карандєй, мешканці села. За їхніми словами, робота захопила всіх.
Залу поділено за історичними періодами, передбачено локацію для презентацій та виставок. Основні експонати зібрані краєзнавцем Віктором Чергінцем, який все своє життя досліджує минуле селищ, що входять до старостинського округу, є одним з ініціаторів встановлення скорботного хреста на місці поховання жертв Голодомору 33-го. У залі зібрані свідчення очевидців, спогади, світлини людей, які пережили страшні роки Голоду, війни.
Символічно, що першими відвідувачами кімнати стали ветерани, старожили села. Разом з ними відкривала двері молодь.
Першу екскурсію разом з Тетяною Алілуєнко та Іриною Рибалкіною проводила Людмила Карандєй. Вони розповідали про кожен експонат, який зберігає цікаву історію. За ними епохи – людські долі та життя. Кімнату органічно доповнює автентична світлиця, де відтворено побут української хати.
Присутні, серед яких староста Євген Лісніченко, голова селищної ради ветеранів Тамара Натикана, вокальний гурт базавлуцького клубу «Веселка», знаходили на світлинах своїх вчителів, хто у далекі післявоєнні роки вів малечу дорогою знань, лікарів, героїв-фронтовиків, численних односельців, хто писав історію старостинського округу. Вони живі у пам’яті, про них знатиме молодь, яка приходитиме до цієї кімнати, аби почути історію свого краю.
