В Україні з полиць магазинів незабаром зникнуть відомі сири та спиртні напої

Українські виробники скоро більше не вироб­лятимуть сири «Фета», «Рокфор», «Пармезан», а також відмовляться від шампанського, коньяку, граппи та інших видів вин.

Причина – Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

«ШТАМП» ТРАДИЦІЙ

У рамках підписаного у 2014 році документа в країні почне діяти один із видів добровільного захисту товарів від недобросовісної конкуренції – знак «географічного захисту». Такий «штамп» наноситиметься на продукт, що посвідчуватиме його якість, традицію виробництва і «зв’язок» із територією, де його виготовляють. Він захищає товар на державному та міжнародному рівнях і є обов’язковим на території ЄС.

«Географічним зазначенням може бути захищена більшість харчових продуктів та напоїв, призначених для споживання: м’ясо, молочні продукти, риба, мед, фрукти, овочі, напої (приготовані з використанням екстрактів рослин), хліб, макаронні вироби, випічка, торти, печиво, цукерки, шоколад, пиво, вино, спиртні напої», – сказав національний експерт із маркетингу та комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович.

В Україні для продуктів такий знак почне діяти з 2023 року, для алкогольних напоїв – з 2026 року. Тож через два роки на полицях супермаркетів уже не побачиш українського коньяку, шампанського, «Хересу», «Кальвадосу» та інших напоїв і продуктів з «іноземними» назвами. Замість них українські виробники мають придумати свої.

СИР «НАБІЛ»

Це не означає, що в країні припинять виробляти ці напої або продукти. Вони прос­то називатимуться по-іншому. Як саме – над цим зараз підприємці замислюються. Так, сир «Фета» мають право виготовляти лише в Греції.

«Українські виробники вже прийняли рішення про нову його назву. Надалі він називатиметься «Набіл». Водночас, статусу географічного зазначення набули перші три українські харчові продукти – це гуцульська овеча та коров’яча бринза і мелітопольська черешня, а також пет­риківський розпис та кролевецькі рушники. Невдовзі очікується реєстрація херсонського кавуна, кількох вин та закарпатського меду», – говорить Іван Гайванович.

Він зазначив, що «географічний захист» активно використовується в країнах – членах ЄС для підвищення рівня впізнаваності виробників із метою привернення уваги споживачів до своїх продовольчих товарів. Зараз у ЄС зареєстровано більш ніж 3500 географічних зазначень.

Тамара Бєлкіна
фото: з відкритих джерел

Пармезан, Рокфор, Фета, коньяк, сир, шампанське