Киянин Всеволод Севастьянов долучився до волонтерства та збору донатів незвичним способом: він створює GPS-малюнки під час своїх пробіжок. Тобто, на карті можна відслідкувати плани його забігу, які зазвичай нагадують форми тварин, літер тощо. Всеволоду вже вдалося установити рекорд України. Чергову допомогу він спрямує Павлоградському пошуково-рятувальному кінологічному загону «Антарєс», щоа на Дніпропетровщині. Для цього він пробіг півмарафон. Про своє хобі, яке приносить сотні тисяч гривень донатів, Всеволод розповів у ексклюзивному інтерв’ю «Вістям».
КОРИСНЕ ХОБІ
– Всеволоде, від початку широкомасштабного нападу рф на Україну ви активно долучилися до волонтерства. Як зрозуміли, що допомога – це саме ваша місія зараз?
-З початком військових дій українці в усьому світі почали об’єднуватися та допомагати країні тим, чим можуть, там, де вони є і для тих, хто потребує цієї допомоги. З перших днів війни я вивіз родину в більш безпечне місце і почав налагоджувати комунікацію з іноземними медіа, щоб розповідати про те, як команда нашого онлайн-медіа працює в умовах війни, як волонтерять наші журналісти та в режимі 24/7 продовжують висвітлення подій. Згодом мій брат пішов добровольцем до лав Збройних сил і виникли певні потреби, через що я розпочав окремі збори. Це були генератори, плівки, бензопили, прилади нічного бачення тощо.
– У цікавому та незвичному форматі ви привертаєте увагу громадян до важливої справи – допомоги і волонтерства. Для цього використовуєте біг. Як виникла така ідея?
– Сьогодні біг є і залишається найпростішим та найдоступнішим способом підтримувати фізичну форму. Ідея бігового проєкту #CreativeRunDvizh (бігові GPS-малюнки) виникла декілька років тому. За цей час я вже встиг пробігти понад 50 унікальних маршрутів та установити рекорд України. З початком військового стану було дуже складно психологічно та фізично повернутися до регулярних пробіжок. Але щоб не втрачати можливості, намагаюся ситуативні ідеї маршрутів об’єднувати зі зборами на потреби ЗСУ та волонтерів. Такими були проєкт #біжуукраїнською до Дня української писемності та мови, і забіг на підтримку кінологічного загону «Антарєс».
– Ваші маршрути – це не звична пряма дорога або стадіон. На карті вони відображають форму тварин, українських літер, абревіатуру «ЗСУ». Як ви плануєте свої шляхи?
– Усе починається з того, що спочатку я формую ідею маршруту, а вже потім на карті міста намагаюся знайти схожі за формою вулиці. Іноді доводиться кілька разів повертатися до певного напрямку, щоб доопрацювати його, або крутити карту, щоб знайти потрібні форми. Зараз, готуючись до пробіжок, я обов’язково одягаю потрібне екіпірування, беру з собою телефон, повербанк, воду та батончики.
СОБАКИ-РЯТУВАЛЬНИКИ
– Одна з останніх ваших дистанцій склала 23 кілометри, а маршрут був у формі собаки. Це допомога нашим чотирилапим друзям із кінологічного загону «Антарєс». Як дізналися про цей загін? Якої допомоги вони потребують?
– Собаки цього загону шукають загиблих і поранених під завалами після ракетних обстрілів. Про можливість допомогти кінологічному загону «Антарєс.» я дізнався у соціальних мережах організації UAnimals, які розпочали збір на потреби даного підрозділу. І в цей момент зрозумів, що ідея маршруту, який я «виношував» 1,5 року, дочекалася свого часу. Я пробіг півмарафон, 23 кілометри, і мій маршрут на карті відображає форму собаки. Всі зібрані кошти витратять на придбання авто, пального та екіпірування рятувальникам. Збір триває, а всі деталі та посилання можна знайти на сторінці організаторів збору у фейсбуці.
– Скільки коштів вдається зібрати завдяки таким незвичним забігам? Звідки про вас дізнаються люди, довіряють і перераховують кошти?
– Наприклад, до Дня української писемності та мови вдалося зібрати більш як 40 000 гривень, за які придбав два генератори для підрозділу мого брата. Це було б неможливо без допомоги однодумців та знайомих, які підтримують ідею тематичних пробіжок і долучаються до зборів донатами та репостами у соціальних мережах. Окремо дуже вдячний засобам масової інформації та журналістам, які підтримують ці ідеї інформаційно. Це дає змогу розповісти про ініціативи всій Україні і світу.
ТИТАНІЧНА ПРАЦЯ
– Чи маєте плани на наступний збір? У якому форматі він буде? На що спрямуєте донати?
– Стосовно наступного збору я ще думаю і конкретики не маю, але він обов’язково буде. Є ідеї щодо інших міст України та маршрутів за кордоном, але це тільки ідеї. Донати будуть спрямовані на допомогу ЗСУ або волонтерам, які допомагають тим, хто потребує цієї помочі.
– Як би ви описали волонтерський рух України?
– Це неймовірний феномен, якому немає рівних у світі. Всі українці, як одне ціле, об’єднуються заради допомоги військовим та волонтерам, щоб якнайшвидше наблизити нашу перемогу. Хтось збирає на екіпірування, готує окопні свічки, виготовляє буржуйки, проводить благодійні заходи чи спрямовує щотижневі донати у перевірені фонди. Кожен волонтер – титанічна людина, яка може не спати днями, але знаходить у собі сили відшукати, наприклад, шолом в іншій країні і доставити його в найкоротші терміни. Бо треба!
– Минув рік війни. Яким він був особисто для вас? Чи переосмислили певні цінності у житті, роботі, відносинах?
– Для мене цей рік був неймовірно складним, але він дав змогу зрозуміти багато важливих речей. Немає нічого важливішого за рідних і час, проведений із ними. В моєму житті з’явилися нові люди, які стали друзями, а інші десь зникли. Немає часу на зайві розмови та людей, бо вони той час забирають безповоротно. На перший план вийшли щирість, відвертість, людяність та довіра, бо без них нам буде набагато складніше перемогти у цій війні.
– Яким ви бачите 2023 рік для України?
– Він стане обов’язково переможним. Ще багато складних випробувань нас усіх чекає, але треба об’єднуватися та працювати, як одне ціле, заради спільної перемоги. Сьогодні потрібно всім акумулюватися і, стиснувши зуби, йти вперед, кожен на своєму місці, де від нього буде найбільша користь.
МАРГАРИТА СОПІЛЬНЯК,
ФОТО З ОСОБИСТОГО АРХІВУ ВСЕВОЛОДА СЕВАСТЬЯНОВА