Щиро й від усієї душі вітаю всіх працівників засобів масової інформації з нашим святом – Днем журналіста України. Здоров’я вам, шановні колеги, щастя, благополуччя і нових творчих висот у нашій нелегкій повсякденній праці!
У нас з вами чимало хороших традицій, в тому числі, і тих, що торкаються святкування нашого професійного свято. Як правило, 6 червня або напередодні цієї дати представники всіх журналістських осередків збиралися разом у великому залі Будинку профспілок.
Кривий Ріг, Павлоград, Нікополь, Кам’янське, численні представники районів – всі дійсно були разом. Тут оголошувалися імена тих журналістів, які заносилися до «Почесної Книги Пам’яті». Ветеранам журналістики вручалися «Листи пошани», а також почесний знак «Ветеран журналістики Придніпров’я». Кращим працівникам засобів масової інформації вручалися почесні грамоти, високі відзнаки Національної спілки журналістів. Після підбиття підсумків наших обласних журналістських конкурсів, вручалися нагороди переможцям. Звучали найтепліші слова на адресу тих, хто своєю самовідданою працею такі найтепліші слова заслужив. Одне слово, щоразу це було дійсно наше велике свято.
Однак у цьому році такого широкого зібрання не буде. Причина відома – у зв’язку з епідемією коронавіруса в масштабі всієї України, в тому числі, і в Дніпропетровській області, оголошено карантин. Ось тому ми без широкого зібрання.
Сьогодні епідемічне явище вже має певні послаблення. Держава, а значить, і наша Дніпропетровська область, поетапно ідуть до повного його припинення. Але поки що такого масового зібрання, до якого звикли працівники засобів масової інформації, проводити не можна. Тому й таке ось вітальне слово, як нині прийнято казати, в режимі онлайн.
Введення карантину негативно позначилося на багатьох складових підготовки до нашого професійного свята. Зокрема, саме через це ми не змогли своєчасно оголосити проведення наших обласних журналістських конкурсів, а таких, як ви знаєте, вистачає, – це, передусім, іменна журналістська премія імені Павла Богуша «Люби і знай свій рідний край», іменна журналістська премія імені Олександри Дем’яненко «Краща журналістська робота року», іменна журналістська премія імені Аркадія Пальма «Краща публіцистична робота року», обласні журналістські конкурси в номінаціях «Журналістський дебют», «Журналістське розслідування», «Вірність професії», «Гострослів».
Не змогли ми своєчасно видати і вже заплановану Книгу Пам’яті про ветеранів дніпропетровської журналістики, які відійшли за Межу Вічності. Як було оголошено, це буде наш колективний уклін усім тим, хто при житті досить добросовісно й з повною віддачею сил працював на нелегкій журналістській ниві. Однак і цю досить серйозну роботу у зв’язку із введенням карантину ще не завершено.
Як бути тепер? Про все це забути? Ні в якому разі! Програма відзначення Дня журналіста України в нашій обласній організації повинна бути виконана. Ясне діло, тепер з певними переносами строків проведення цього вже традиційного заходу.
Порадившись, ми вирішили перенести цей вітальний день на 16 листопада. Це також наш журналістський день – День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Ось і привітаємо в цей день не лише тих журналістів, які, як кажуть, працюють з мікрофоном та телевізійною камерою, а всіх журналістів без винятку, – тобто повноцінно відзначимо професійне журналістське свято.
Коли приймалося таке рішення, ми говорили також про те, що відзначення Дня журналіста 16 листопада буде можливе, якщо не відбудеться другої хвилі коронавіруса. Будемо по-доброму сподіватися, що такого небажаного сплеску не буде. Бо коли раптом він відбудеться, то тоді всі наші добрі задуми доведеться переносити аж на 2021 рік. А цього не хочеться. Адже там будуть свої свята, і ми хочемо їх відзначати згідно з календарними датами.
На даний момент наш задум такий: з 1 липня оголосити проведення всіх наших традиційних конкурсів. Підбиття їхніх підсумків здійснити в жовтні. Як і в ці ж строки видати Книгу Пам’яті про ветеранів дніпропетровської журналістики, які вже пішли за Межу Вічності. Ну, а 16 листопада провести святкування і Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку – і День журналіста України. Тих, хто вартий доброї відзнаки, треба відзначати.
У нас досить потужна обласна журналістська організація. Кожен її осередок має свої особливі досягнення. У Кривому Розі, скажімо, плідно працюють над збереженням історії журналістики свого рідного краю, в Павлограді – надають належну допомогу редакціям сільських районів, в Нікополі – примножують краєзнавчі зусилля, в Кам’янському – здійснюють масові спортивні заходи, і цей перелік можна продовжувати й продовжувати.
А ще у нас в області широко відзначаються ювілейні дні багатьох наших видань. В цьому році, скажімо, свої ювілейні дати вже відзначили журналісти Широкого та Межової, на порозі ювілейна подія у Васильківці. І цей перелік, знову ж таки, можна продовжувати й продовжувати.
Тому нам, не дивлячись ні на які ускладнення, треба продовжувати працювати все так же плідно й з повною віддачею сил. Хоча нині, як ви всі знаєте, це робити не так вже й просто. Адже, як не прикро про це говорити, державна увага до засобів масової інформації послаблюється, і це негативно позначається, як на творчих здобутках наших видань, так і на збереженні робочих місць та фінансовій складовій.
І все ж – будемо разом! Давайте спільними зусиллями долати наявні труднощі і підніматися до нових творчих висот.
Ще раз щиро й від усієї душі вітаю вас, шановні колеги, з Днем журналіста України, бажаю вам усім творчої наснаги і нових звершень на нелегкій журналістській ниві.
З повагою
Олексій КОВАЛЬЧУК,
Заслужений журналіст України,
голова Дніпропетровської
обласної журналістської організації.