Колектив альма-матер Президента: «Від свого випускника, Володимира Зеленського очікуємо реальних справ»

22 мая 2020

Виші, у яких свого часу вчилися українські президенти, можна порахувати на пальцях однієї руки. Скажу чесно, раніше мені особисто, як і багатьом моїм  колегам-журналістам, чи будь-кому з наших співвітчизників, не надто кортіло перейматися, в яких саме  закладах здобували освіту перші особи держави.

Може, і я не зацікавився б, якби шостим Президентом України став хтось інший, а не Зеленський. Річ у тім, що Гарант народився і виріс у моєму місті, навчався  у «нархозі» – так на місцевому суржику  дехто ще й досі називає колишній Інститут народного господарства, а нині Криворізький економічний інститут Київського національного університету економічного імені Вадима Гетьмана.

 Цей заклад небезпідставно називають елітним, а з часу президентства Володимира Зеленського авторитет вишу та цікавість до нього, зрозуміло, зростають. Чи справді чимось суттєво відрізняється «президентський» виш від інших вітчизняних, та чи застосовує професорсько-викладацький склад якусь особливу навчальну методику?

У пошуках родзинки домовляємося про зустріч з ректором інституту, доктором економічних наук, професором  Андрієм Шайканом і його заступником, проректором Валентином Орловим, ставимо керівництву низку запитань.

Серед вишів Кривого Рогу ваш заклад вирізняється притаманною лише йому харизмою. Тут навчалися відомі , улюблені українцями «квартальні» актори. А рівно рік тому, після інавгурації чергового Президента України, випускника КЕІ Володимира Зеленського, заклад трохи додав собі елітності. Що ще, крім гордості за зіркових випускників, наразі відчуваєте?

 – Крім пишання, це ще й велика відповідальність для усього колективу. Усе що буде зроблено, що посприяє позитивному розвитку України, буде записано на досягнення Президента. І нам, якщо все добре вийде, — теж плюсик . А якщо дадуться взнаки  якісь негативні моменти, наприклад, нерезультативні реформи без народної підтримки,то й ми у тому числі, відповідальності з себе не знімаємо.

Володимир Зеленський навчався у нас на факультеті міжнародної економіки та права. Тоді виш спеціалізувався у таких сферах : економіка, міжнародні відносини, інформаційні технології, право.

У вкладці до диплому випускника Зеленського є цілий блок економічних дисциплін, що дозволяють розумітися на питаннях, пов’язаних з розвитком підприємства, стабільністю фінансових потоків у різних сферах економічної діяльності.

Ще одна особливість нашого вишу. У 90-ті, на початку нульових  в інституті було запроваджено свою концепцію підготовки фахівців. Вона базувалася на принципі підготовки не просто випускника з дипломом про вищу освіту, а перспективного спеціаліста, який  зможе  проявити себе максимально успішним у тому чи іншому фахові на професійній ниві. Для цього у нас були задіяні різні підходи, інструменти, які у багатьох інших вишах тоді просто сповна не використовувалися .

Ось подивіться на ці фотостенди на стіні. Це так звана «золота молодь». У позитивному сенсі.  Тут випускники різних років. Багато молодих людей на світлинах згодом стали успішними в дуже різних галузях. Це завдяки тому, що під час навчання у нашому виші вони отримали більше, ніж диплом. Тобто так званий «диплом плюс». За рахунок чого?  У нас факультативно постійно викладалася різна психологія у блоці дисциплін, що сприяли розумінню процесів у соціальному середовищі.

Ми вчили і вчимо не просто ходити на роботу, а навчаємо уміти бачити та аналізувати те, що відбувається довкруг. А ще — де і як можна використати свої знання, власний досвід та отриману інформацію. Вчимо бачити загрози та уміти їх зневілювати й використати ситуацію на користь собі, підприємству чи суспільству.

Що це дає? Це дає такі компетенції, які необхідні фахівцю у повсякденному житті, у спілкуванні з людьми. Ці знання студенти отримували на тренінгах  із донесення своєї  думки опоненту. Або спілкування з великою аудиторією різних за віком і статусом соціальних прошарків. Це практика багатьох десятиріч.  Це такі навики, яких не дають навіть у деяких педагогічних вишах.

Ми даємо можливість особистості розкритися  і на сцені. Багато наших випускників свого часу спробували себе саме там.

 Навчаючись майже  одночасно з Володимиром Зеленським, з різницею в один рік, на різних факультетах, ми бачилися з ним дуже часто на тій же сцені. У самодіяльній групі Зеленського був найкращий СТЕМ. Нашій групі краще давалися танці. Вони ходили дивитися, як танцюють наші дівчата. Нам було чим похизуватися одні перед одними. Ми оцінювали одне одного. Ми знали, якщо хлопці під орудою Зеленського щось роблять, то це буде щось серйозне. Жарти жартами ,але  поставленої мети вони завжди досягали.

— Корпоративний секрет, авторська фішка,  володарями якої є винятково педколектив вашого інституту…

— Коли ми кажемо, що наші студенти активні у художній самодіяльності, то це не порожні слова. Ми до цього ставимося дуже серйозно. Ми створюємо можливості творчого розвитку особистості. Саме це допомагає навчитися спілкуватися, слухати і чути опонента, переконувати та розуміти, що таке зворотній зв’язок. Коли такий фахівець виходить на роботу, він зможе багато у чому, і багато де проявити себе.

То ж не дивно, що велике число наших випускників  змогли знайти себе у різних сферах — науці, , шоу-бізнесі, політиці.

Цікаво те, що наші випускники йдуть у шоу-бізнес не просто артистами, а йдуть менеджерами, організаторами і роблять свою справу успішною.

Феномен шоу-мена Володимира  Зеленського у тому, що він зробив сам себе зробив популярним. Ніхто не вкладав великих грошей у його піар.

Поступово навколо лідера згуртовувалася команда. Він її збирав, а потім сам її і розкрутив. То його особистий проект, особистий бізнес, який він розпочав наприкінці 90-х, на початку нульових. Та тоді це не був бізнес як такий, а були окремі напрацювання, компетенції, які згодом дали успішний результат.

Що нас вирізняє з-поміж інших вишів, то це якраз те, що ми даємо базову підготовку: правову, економічну, ай-ті, фахову та плюс до того бонус – уміння себе реалізувати, набравши собі якомога більше  додаткових компетенцій .Оце і весь секрет.

— Людина, яка багато літ нас розважала, смішила, враз змусила усіх  стати серйознішими. Які запитання, пропозиції приготували вашому зірковому випускникові, головному очільникові країни?

– Запитань, звісно, назбиралося дуже багато. Десь на рубежі 2010-го ми хотіли створити музей  успішних випускників,а велику експозицію присвятити заснуванню проекту « 95 квартал». У мене навіть розрахунки є, калькуляція – скільки коштує проект, ремонт приміщення, дизайн музею, експозиції. А тепер це якось нескромно. Дехто може сказати, що створюємо культ особистості…

А от пропозиція створення спільного проекту під патронатом Президента України «Університет рівних можливостей» — справа, вважємо, перспективна. Таку пропозицію адресуємо Президентові  Зеленському. Тоді ,може, й не потрібен буде музей випускників, які досягли успіху. Створені  у навчальному закладі умови самі сприятимуть тому, аби таких випускників стало більше.

– Важливою та доволі емоційною подією, особливо для вашого вишу, рік тому року була інавгурація Президента України. Ви були на церемонії?

– Ми, звичайно, були там разом із моїм заступником Валентином Орловим. Знаємо, що і студенти, в яких не було на той час іспитів, їздили на присягу. Кількості присутніх там наших студентів назвати не можу, бо то була їх власна ініціатива, ми спеціально їх не організовували. З Президентом бачилися на відстані півтора метра. У нього був робочий день. Тож  спілкуватися, відволікати його від важливих справ, яких так очікувала Україна, вважаємо, було тоді некоректно…

– Чого найголовнішого очікуєте від свого випускника, Глави держави?

– Ми чекаємо реальних справ. Вирішення тих нагальних питань, які він назвав пріоритетними. Адже ми знаємо, як ніхто інший, що він уміє доводити справи до кінця. Якщо щось обіцяє, то неодмінно виконує.

Зрозуміло, є різні фактори, які впливають на результат. Завжди багато факторів впливають на процес досягнення мети. Протягом  цього процесу доводиться дуже часто реагувати на зовнішні та внутрішні чинники. Однак Президент повинен залишатися таким, на якого сподівалися. Тому що саме за це наша громада, Україна, довірила йому державне кермо.

Зрозуміло, що можуть бути різні події, багато спекуляцій на ту чи іншу тему. Зрозуміло, що більшість людей емоційно реагують на різні речі.

Тут треба мати і терпіння, і віру, і, найголовніше, – не чекати дива,. Як запланував, як пообіцяв – бери і роби. Це основна філософія. До речі, один із девізів нашого вишу : «Держава – це ми». І простір нашого закладу налаштований саме на студента.

Розмову записав Степан Калинюк

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Пролистать наверх