Від бойових завдань до міжнародних змагань: історія ветерана Бориса Гунька

Із 20 лютого до 3 березня у США триватимуть щорічні міжнародні спортивні змагання для поранених військовослужбовців і ветеранів Повітряних сил та Морської піхоти Air Force and Marine Corps Trials. У них візьме участь українська ветеранська збірна, до складу якої увійшло 15 учасників, серед них 34-річний Борис Гунько з Дніпропетровщини.

Наше перше інтерв’ю з Борисом відбулося в травні 2023 року. Тоді він перебував на Бахмутському напрямку та погодився розповісти про свій бойовий шлях з однією метою – привернути увагу до збору коштів на придбання авто для підрозділу. «25 лютого 2022 року я пішов захищати Батьківщину, щоб зупинити цей жах, який принесла на нашу землю війна», – сказав тоді воїн-доброволець… А наприкінці 2024 року стало відомо, що наш мужній земляк отримав мінно-вибухове поранення, яке призвело до високої ампутації нижньої кінцівки.

Наступна зустріч відбулася через кілька місяців у жовтоводському Палаці спорту. По коридору йшов високий хлопець міцної статури, з рюкзаком, який упевнено пересувався на одній нозі, спираючись на милиці. Впізнала Бориса! Усі мудрі поради про особливості спілкування з ветеранами забулися – я просто підбігла до воїна зі сльозами на очах та сказала, як рада бачити його живим, у рідному місті, подякувала за захист… Щиро обійнялися. Борис розповів, що після тривалого лікування зайнявся спортом та планує долучитися до місцевого ветеранського руху. Тоді він навіть подумати не міг, що досягне рівня учасника міжнародних змагань.

Шлях Героя

Бориса Гунька добре знають у рідних Жовтих Водах. До повномасштабного вторгнення рф він працював на гідрометалургійному заводі ДП «СхідГЗК». Наполегливий у роботі, активний у громадському житті – член молодіжної ради міста, учасник благодійних проєктів, товариський та доброзичливий. Іще за часів АТО Борис прагнув долучитися до ЗСУ, однак через відсутність досвіду строкової служби та стан здоров’я отримував відмови. У перші дні повномасштабного вторгнення він добровольцем став на захист Батьківщини та уже 1 березня був у Бахмуті. Шлях Героя виявився тернистим: Донеччина, Херсонщина, Харківщина, Запоріжжя, Сумщина, навчання у Франції (де опанував спеціальність сапера), виконання відповідальних завдань на Курщині, важке поранення та тривале лікування.

«Майже пів року я перебував на лікарняному ліжку, – згадує Борис. – Операції, крапельниці, уколи, пігулки, проблеми зі сном… Скажу чесно – все це важко і фізично, і психологічно. Засмучувався, що не можу бути корисним, що я не поруч зі своїми побратимами, які зараз виконують серйозні завдання. Щоб хоч якось їм допомогти, організовував благодійні збори на ремонт та придбання авто, зарядних станцій. Продовжую це робити й зараз. Дякую усім, хто донатить!

Відносно спорту – до поранення він був присутній у моєму житті епізодично. І, хоч як це  дивно звучить, для того щоб почати займатися спортом, мені треба було втратити ногу… Розпочав заняття у Центрі фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», до яких мене підштовхнули небайдужі люди. Починав займатися потроху. Поступово навантаження збільшувалися. Тренажерний зал, басейн… І згодом  відчув, що мене це захоплює! Я переконався, що спорт справді допомагає психологічно врівноважитися, заспокоїтися, перестати прокручувати в думках жахливі спогади. Поступово став займатися по 3 години на день 6 разів на тиждень. І згодом почав їздити на змагання».

Підтримка рідних

Звістка про важке поранення сина приголомшила його матір Тамілу. Але вона була впевнена, що за підтримки рідних Борис подолає труднощі. Він виріс у багатодітній родині – має двох рідних братів та двоюрідного, які виховувалися усі разом (так склалася доля), підтримують один одного й зараз. Батько нашого Героя Валерій Гунько теж є учасником бойових дій – захищав Батьківщину під час АТО та у період повномасштабного вторгнення.

Таміла Гунько згадує: «Коли Боря повернувся додому, усі рідні оточили його підтримкою та турботою. Він захопився спортом, долучився до міської ветеранської спільноти, почав активно брати участь у різних заходах. Із задоволенням їздив на риболовлю. Але через деякий час ми стали помічати, що син почав замикатися в собі, проявляв різкість, обмежив спілкування, у заняттях спортом виникла пауза. Лише згодом Боря зізнався, що у той період майже не спав ночами, бо в нього почалися сильні фантомні болі, але він не хотів обтяжувати цією проблемою нас. Тримав усе в собі, хоча було неймовірно важко. На щастя, проблему вдалося розв’язати після проходження лікування в одному з реабілітаційних центрів Дніпра. Після цього наче відкрилося друге дихання: Боря знову поринув у активність. Ми радіємо успіхам та пишаємося ним! Спорт подарував йому нові цілі, сенси та друзів-однодумців».

«Був період, коли я перестав займатися, – розповідає Борис. – Але мені вдалося довести самому собі, що я маю сили боротися з усіма негараздами, які трапляються, та рухатися далі, бути максимально корисним у суспільстві! Війна триває. Ворог суне на нас, і його треба зупиняти якомога швидше. Я дивлюся на своїх маленьких племінників і мрію, щоб ми не передали війну їхньому поколінню.

Минулого року я доєднався до громадської організації «ДНІПРО ЧЕСТЬ». Вона діє у Дніпр та об’єднує дуже класних ветеранів на чолі з Олександром Півторацьким. Щиро дякую їм за можливість тренуватися разом. Планую після повернення зі США активно займатися у складі цієї команди та брати участь у змаганнях у Кривому Розі, Чернігові, Полтаві, Львові, Одесі, Києві та інших регіонах України, які заплановані на цей рік».

Долучайтеся до ветеранського спорту!

На змаганнях у США Борис планує виступати у дисциплінах: волейбол сидячи, баскетбол і регбі на кріслах колісних, метання диска.

«Найбільше мені подобається регбі на кріслах колісних, – ділиться ветеран. – Це дуже драйвовий вид спорту. Я захопився ним, коли наприкінці минулого літа потрапив до тренувального табору, який улаштовував Центр ініціатив «Повернись живим» разом із Мінветеранів. Змагання команд проходять просто суперово – хлопці на драйві, на шалених швидкостях летять один до одного, відштовхуючи, навіть перевертаючи… Це контактний вид змагань. Там панує командний дух, і ти почуваєш себе в русі. Це максимально кайфовий вид для мене.

Взагалі, участь у міжнародних змаганнях – це щось неймовірне! Ніколи не міг подумати, що зможу досягти такого рівня! Команда у нас драйвова – усі класні! Я очікую, що ми зможемо перейняти досвід інших країн у адаптивному спорті, щоб сприяти його розвитку у своїх громадах. Користуючись нагодою, хочу звернутися до воїнів, які зараз відновлюються після поранень. Усе попереду! Відновіть себе, не поспішайте. Але й не затягуйте, не чекайте «зручного моменту». Долучайтеся до ветеранського спорту. Це справді допоможе змінити ваше життя на краще!»

Історії українських ветеранів засвідчують, що вони здатні подолати найважчі перешкоди та впевнено рухатися до своїх цілей. Пишаємося кожним Героєм, бажаємо Борису Гуньку та усій українській ветеранській збірній успішного виступу на змаганнях Air Force and Marine Corps Trials!

Із перших уст про підтримку ветеранського спорту

Олена Лауда, начальник відділу молоді і спорту виконкому Жовтоводської міськради:

– У нашій громаді ветерани мають можливість відвідувати Центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Передбачено 8 безкоштовних відвідувань щомісяця. Плавальний басейн, тренажерний зал, настільний теніс, більярд, волейбол, баскетбол – кожен може обрати вид спорту, який підходить за станом здоров’я та подобається. Важливо, що у басейні та тренажерному залі встановлено спеціальні ліфти-підйомники для спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату.

Анна Сергійчук, представниця Благодійного фонду «Право на захист»:

– Жовтоводські ветерани з цікавістю взяли участь в інтеграційних зустрічах, які відбулися минулого року в межах проєкту «Інклюзивні мережі захисту в Україні». Проєкт уже завершено, однак його результати й напрацьовані зв’язки продовжують жити та розвиватися в громадах. У Жовтих Водах відбулося кілька інтеграційних зустрічей, які стали простором для знайомства, спілкування та згуртування ветеранів.

Із відгуків про наші заходи ми знаємо, що ініціативи, спрямовані на підтримку ветеранів, справді необхідні. Наші захисники повинні розуміти: кожен ветеран, який хоче розвиватися в спорті, має для цього можливості. Це добре засвідчив Борис Гунько. Ми й надалі плануємо підтримувати зв’язок, проводити спільні заходи, знайомити з колегами з інших організацій. Саме такі люди допомагають краще зрозуміти потреби ветеранської спільноти в громадах. Пишаємося, що Борис представлятиме Україну на міжнародному рівні, та бажаємо йому успіхів.

Олександр Півторацький, учасник бойових дій, голова громадської організації «ДНІПРО ЧЕСТЬ»:

– Спорт – це дієвий інструмент для реабілітації ветеранів: не тільки фізичної, а й психологічної. Наша організація офіційно заснована у 2018 році. Вона об’єднує близько 50 постійних учасників віком від 22 до 60+ років. Раді, що до нас приєднався і Борис Гунько. А всього до наших тренувань долучалося понад 100 ветеранів. Займаємося різними видами спорту: волейбол сидячи, ампфутбол, баскетбол на візках, веслування, плавання тощо.

Цифри і факти

За інформацією Міністерства ветеранів України: спортивні підсумки 2025 року

• Стартувала державна програма «Ветеранський спорт» із щоквартальною виплатою 1500 грн на заняття спортом.

 311 348 ветеранів і ветеранок отримали виплати.

• Проведено 41 всеукраїнський спортивний захід у різних регіонах.

 6 873 ветеранів та ветеранок взяли участь у цих заходах.

• Проведено 590 ветеранських спортивних заходів регіонального рівня.
• Українські ветерани й ветеранки представили країну на трьох міжнародних спортивних подіях:

– «Ігри Нескорених»- 2025: 35 учасників – 32 медалі;

– Strong Spirit’s Games: 62 учасники – 243 медалі;

– Abu Dhabi World Professional Jiu-Jitsu Championship: 10 учасників — командне 2-ге місце серед 33 клубів.

Довідково

Змагання Air Force and Marine Corps Trials – офіційні відбіркові старти до Warrior Games (Ігри воїнів), які щороку проходять у Сполучених Штатах на різних військових базах, та об’єднують військових і ветеранів із різних країн світу. Українські спортсмени не братимуть участь у відборі до Warrior Games, але вони запрошені як міжнародна команда, щоб розширити формат змагань, посилити міжнародний складник та створити простір для обміну досвідом у сфері ветеранського спорту й відновлення. До участі в Air Force and Marine Corps Trials також запрошені команди з Канади, Австралії та Великої Британії. Учасниками української збірної стали переможці Всеукраїнських змагань Сил оборони «ГАРТ», які змагалися в адаптивних видах спорту.

Олена Кубарєва,
фото з архіву Бориса Гунька

Air Force and Marine Corps Trials, Борис Гунько, ДНІПРО ЧЕСТЬ, Днепр сейчас, Дніпропетровщина, Жовті Води, Мінветеранів, Подгородное, Підгородне, Підгороднє, Украина сегодня, адаптивний спорт, ампутація, ветерани ЗСУ, ветеранський спорт, міжнародні змагання, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, подолання травми, поранені воїни, програма ветеранський спорт, реабілітація ветеранів, регбі на візках, спортивна реабілітація, українські ветерани, фантомні болі