Тепло попри обстріли: історії газовиків прифронтової Дніпропетровщин

За кілька кілометрів від лінії фронту, де обстріли давно стали частиною повсякдення, газовики Дніпропетровської філії «Газмережі» щодня виходять на виклики, аби в оселях земляків не зникало тепло.

Лариса Кірєєва та Сергій Проценко — двоє з тих, хто в найскладніших умовах продовжує рятувати, ремонтувати й підтримувати людей, для яких стабільний газ давно став символом нормального життя.

Лариса Кірєєва: від слюсарки до керівниці двох підрозділів

У професії Лариса Василівна вже майже сім років. Починала слюсарем третього розряду, а сьогодні, завдяки наполегливості й постійному професійному вдосконаленню, керує вже двома підрозділами.

Її рідне селище на сході Дніпропетровщини розташоване всього за вісім кілометрів від бойових дій. Попри це, пані Лариса не залишила рідні місця й разом із бригадою аварійно-диспетчерської служби щодня виїжджає на виклики.

«Наша робота — це не лише про газ. Це про безпеку, тепло і підтримку людей, які живуть поруч із фронтом», — каже вона. Майже щодня жінці доводиться долати труднощі, породжені війною: бували випадки, коли газовикам треба було не тільки ліквідовувати аварії, а й допомагати постраждалим.

Одного разу, під час прильоту авіабомби поблизу житлового сектора, бригада газовиків прибула на місце першою — ще до рятувальників. Лариса Кірєєва одразу почала надавати постраждалим першу допомогу.

«Ситуацію ускладнювали дрони навколо, проте нам вдалося все владнати. Частина будинку зруйнована, але найголовніше — всі залишились живі», — пригадує вона.

Головною мотивацією, каже пані Лариса, залишаються люди та їхня вдячність — за можливість знову мати тепло в оселі, приготувати їжу чи просто відчути нормальне життя навіть у складних умовах.

Сергій Проценко: 35 років відповідальності за газову галузь

Сергій Проценко — фахівець Дніпропетровської філії «Газмережі» із 35-річним стажем у галузі. За плечима — десятки непростих ситуацій і незмінна відповідальність за власну роботу.

Свій професійний шлях він розпочав одразу після навчання. Тоді в рідному селищі особливо бракувало молодих спеціалістів, і пан Сергій вирішив працювати саме там, де міг бути найбільш корисним людям. За роки роботи він пройшов шлях від слюсаря та майстра до керівних обов’язків на дільниці. Колеги цінують його за досвід, спокій у критичних ситуаціях і готовність брати на себе відповідальність тоді, коли це потрібно найбільше.

Із початком повномасштабної війни робота стала ще складнішою. Рідне селище пана Сергія нині — лише за кілька кілометрів від лінії бойових дій, а аварійні виїзди часто відбуваються під загрозою повторних обстрілів.

Після одного з ударів, коли було пошкоджено будинок керівника дільниці, Сергій Проценко тимчасово взяв на себе його обов’язки й продовжив працювати разом із бригадою аварійно-диспетчерської служби. Був і момент, коли поруч з аварійною машиною вдарив дрон — на щастя, тоді ніхто із працівників не постраждав.

«Для мене головне — робити свою роботу відповідально й підтримувати земляків. Люди мають знати, що газовики поруч і за будь-яких умов працюють», — говорить Сергій Проценко.

Стійкість, що тримається на людях

Історії Лариси Кірєєвої та Сергія Проценка — це історії про професіоналізм, який не здається навіть за кілька кілометрів від фронту. Саме завдяки таким фахівцям, як вони, у домівках прифронтової Дніпропетровщини не зникає тепло, а в людей залишається впевненість у завтрашньому дні.

Дякуємо пані Ларисі, пану Сергію та всій команді газовиків за професійність, витримку і щоденну самовіддану роботу. Поки є такі люди — є впевненість у сильній і незламній Україні.

Владислав Трубніков

Газмережі прифронтова зона, Днепр сейчас, Лариса Кірєєва, Подгородное, Підгородне, Підгороднє, Сергій Проценко, Украина сегодня, аварійно-диспетчерська служба, газовики Дніпропетровщина, газопостачання під час війни, новини, новини Підгородне, новости Днепра, новости Украины, новости области, стійкість прифронтових громад