Дмитру Євгеновичу Ушакову, господарю з Васильківщини, щирі вітання

21 травня 2020 року наш друг і колега Дмитро Євгенович Ушаков зустрічає дві особливі дати свого життя – 60-ліття від дня народження і 20-ліття керівництва ТОВ «Авангард» на Васильківщині.

Я пам’ятаю його, ще коли він працював ученим агрономом на Синельниківській дослідній станції, молодого чорнявого красеня зі щирою посмішкою на засмаглому обличчі. Думаю і тепер, що люди не помилилися, обравши Дмитра Євгеновича, свого рідного і своїм директором. Село Вербівське, де він народився, де виросли його діти – дочка Таня і син Саша, де проживає його мама – Тетяна Панасівна (тата, на жаль, не стало), де працюють і родичі, і друзі, і сусіди, і колеги – воно для нього найрідніше. І де б не бував, а дорога вела додому. Він часто говорить, що земля наша – свята і на ній треба робити тільки добро. За таким прос­тим правилом і живе наш вірний друг і одно­думець, усе робить для села: ремонтував стародавній храм у Рубанівському, Свято-Знаменський жіночий монастир у Вербівському; зараз ремонтує сільські дороги по всій території свого сільгосппідприємства. Порозумівся з головою Васильківської ОТГ Сергієм Володимировичем Павліченком і у Вербівському ремонтується сільський навіть не клуб, а справжній будинок культури. Можливо, хтось десь давно цього і не робить, а Дмитру Євгеновичу Ушакову (на фото – перший ліворуч) і за цей осередок культури у селі болить душа, може ж таки залишатиметься молодь на рідній землі жити і працювати – сіяти хліб, вирощувати сади, співати рідних українських пісень і ростити діток у любові.

Він завжди говорить про головне, щоб люди в селі жили в душевному спокої і достатку.

З роками ветерани тієї страшної війни відходять у вічність, і Дмит­ро Євгенович задумав установити в центрі села  Вербівського танк і гармату. Так і сталося, бо це була його мрія, щоб не забували ті, хто прийде після нас. Такого в нашому районі ніде немає. І в цьому він теж особлива людина.

А ще на все у нього є своя думка, яку завжди сміливо висловлює. Землеробство у його господарстві – одне з найкращих на Васильківщині, завжди вболіває за урожай, цікавиться селекційними новинками. Ми з ним побували на багатьох семінарах, побачили сільськогосподарські виставки і в Україні, і за кордоном. Прислухається до іншої думки, але рішення приймає після ретельного вивчення пропозицій. Якщо, наприклад, потрібна нова сівалка, а її пропонують різні виробники, то поки не вивчить досконально працездатні можливості кожної  (бо шукає найкраще), тоді тільки й купує.

Дмитро Євгенович цінує чесних людей, цінує нашу людську і професійну дружбу і час­то зустрічаються з ним наші досвідчені керівники, як Олександр Васильович Гусак, Дмитро Миколайович Лобач, Анатолій Сергійович Костенко, Сергій Володимирович Берковський та багато інших. А серед них і наш сьогоднішній ювіляр – патріот села, чесна і порядна людина. Отож тепер хочеться сказати так: ти, дорогий друже, щасливий, що маєш красуню-дружину Віру Леонідівну, яка в усьому твоя порадниця і головний бухгалтер ТОВ «Авангард»; що виросли твої діти хорошими людьми, і що ти ще є сином, бо маєш рідну неньку, хай їй подовше здоровиться. А побажання тобі прості і щирі: здоров’я і благополуччя, успіхів на рідній землі, та ще не одного онука діждатися, щоб хтось із них обов’язково продовжив твою долю – годувальника української нації.

З повагою Віктор Анатолійович Дубовик,

голова СФГ «Україна-2000» Васильківського району,

депутат обласної ради

Анатолій Сергійович Костенко, Васильківщина, Дмитро Євгенович Ушаков, Дмитро Миколайович Лобач, Олександр Васильович Гусак, Сергій Володимирович Берковський, ТОВ «Авангард», врожай, господар, земля, ювілей